АНОНС: Домашня вечірка в домі Грушевських

30 вересня розпочинається свято з нагоди Дня народження Михайла Грушевського. Ці дні гімназист, студент, професор, академік Грушевський полюбляв відзначати в родинному затишку, тихому й милому товаристві.

"Сегодня мині скінчилося 22 роки; я зранку став пригадувати своє минуле, як воно забулося… День скінчився, рік почався...", — писав Михайло Грушевський у своєму університетському щоденнику 17 вересня 1888 року.

Із року в рік ці нотатки були подібними. Коли виповнилося сорок років, і сам здивувався, як давніше мріяв на цей час "обробитися", закінчити "Історію України-Руси" й взятися за мемуари. Та робота заповнювала весь життєвий простір професора...

Виглядає, що цей день був для історика моментом відліку часу, споминів та задумів на майбутнє. Виглядає, що для нього це був звичайнісінький день у році, коли не було місця для гамірних свят та пишних вечірок.

Відмінним був ювілейний 1926-й: 60-ліття від Дня народження та 40 років від початку літературно-наукової праці. Сучасники відзначали, що подібного свята української науки Київ іще не бачив.

Михайло Грушевський, 1926 рік

Ініціаторами гучних урочистостей стали учні історика. Сам він, хоча й не прагнув публічного вшанування, був неабияк зворушений.

З повсякденням академіка, підготовкою та проведенням ювілею гості Музею познайомляться з розповідей головних героїв театралізованої екскурсії "Позаочі": хатньої робітниці Теклі та двірника Петра Пилюченка, які знають усе....

Екскурсія розпочнеться о 18.00, а о 19.00, в продовження вечора, пропонуємо поринути у чарівний світ музики, прямуючи за квартетом QuadArt. На Вас чекає коловорот варіацій, покликаних побудувати місток між подіями, що вже стали історією, та сьогоденням. 

Камерність і затишок нашого свята вплітаються в традиції Дому Грушевських, його меморіальної аури. 

30 вересня, субота, 18.00

Місце: Музей Михайла Грушевського в Києві (вул. Паньківська, 9).

Попередній продаж квитків за адресою: вул. Паньківська, 9 з 10.00 до 17.00. Вартість 80 грн. Кількість місць обмежена.

Телефон для довідок: 044 288 28 82. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.