АНОНС: Домашня вечірка в домі Грушевських

30 вересня розпочинається свято з нагоди Дня народження Михайла Грушевського. Ці дні гімназист, студент, професор, академік Грушевський полюбляв відзначати в родинному затишку, тихому й милому товаристві.

"Сегодня мині скінчилося 22 роки; я зранку став пригадувати своє минуле, як воно забулося… День скінчився, рік почався...", — писав Михайло Грушевський у своєму університетському щоденнику 17 вересня 1888 року.

Із року в рік ці нотатки були подібними. Коли виповнилося сорок років, і сам здивувався, як давніше мріяв на цей час "обробитися", закінчити "Історію України-Руси" й взятися за мемуари. Та робота заповнювала весь життєвий простір професора...

Виглядає, що цей день був для історика моментом відліку часу, споминів та задумів на майбутнє. Виглядає, що для нього це був звичайнісінький день у році, коли не було місця для гамірних свят та пишних вечірок.

Відмінним був ювілейний 1926-й: 60-ліття від Дня народження та 40 років від початку літературно-наукової праці. Сучасники відзначали, що подібного свята української науки Київ іще не бачив.

Михайло Грушевський, 1926 рік

Ініціаторами гучних урочистостей стали учні історика. Сам він, хоча й не прагнув публічного вшанування, був неабияк зворушений.

З повсякденням академіка, підготовкою та проведенням ювілею гості Музею познайомляться з розповідей головних героїв театралізованої екскурсії "Позаочі": хатньої робітниці Теклі та двірника Петра Пилюченка, які знають усе....

Екскурсія розпочнеться о 18.00, а о 19.00, в продовження вечора, пропонуємо поринути у чарівний світ музики, прямуючи за квартетом QuadArt. На Вас чекає коловорот варіацій, покликаних побудувати місток між подіями, що вже стали історією, та сьогоденням. 

Камерність і затишок нашого свята вплітаються в традиції Дому Грушевських, його меморіальної аури. 

30 вересня, субота, 18.00

Місце: Музей Михайла Грушевського в Києві (вул. Паньківська, 9).

Попередній продаж квитків за адресою: вул. Паньківська, 9 з 10.00 до 17.00. Вартість 80 грн. Кількість місць обмежена.

Телефон для довідок: 044 288 28 82. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.