У Борисполі відкрили меморіал учасникам антирадянського повстання та жертвам Великого терору

17 вересня в м. Борисполі Київської обл. відкрили пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання 1920 року та жертвам Великого терору.

Обидва монументи постали на Книшовому меморіальному парковому комплексі Борисполя як елементи єдиного меморіалу, передає прес-служба Київської обласної державної адміністрації.

Фото: FB Юрко Слюсар 

На цьому місці, ймовірно, покояться рештки розстріляних бориспільських повстанців. Досі їх пам’ять було вшановано лише символічним знаком, встановленим активістами Народного Руху в 1990-х роках.

Пам’ятник являє собою тюремний мур, крізь  який проглядаються обличчя та фігури жертв комуністичного режиму. Уся стіна всіяна табличка з прізвищами бориспільців, які загинули внаслідок репресій чи в антибільшовицькій боротьбі – близько 200 осіб.

 Фото: FB Юрко Слюсар

Ці імена під час відкриття зачитали вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості. Виготовила пам’ятник компанія "ART Stepanov", скульптор – Олексій Степанов.

На церемонії були присутні: голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, бориспільський міський голова Анатолій Федорчук й адміністрація Борисполя, місцеві депутати, громадські діячі та небайдужі громадяни.

 Фото: FB Юрко Слюсар

За словами мера Борисполя, ідея вшанування повстанців і жертв радянського терору виникла ще 9 років тому, але всі ці роки шукали кошти та варіанти втілення монумента.

"Ті люди, які в страшних муках були позбавленні життя заслуговують на те, аби їх пам’ятали і шанували", – наголосив Федорчук.

Заупокійну літургію та освячення пам’ятника відслужив Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.

 Фото: FB Юрко Слюсар

ДОВІДКА:

Бориспільске антибільшовицьке повстання тривало з 6 травня по червень 1920 року. Очільником виступу був Микола Чепілко. Повстання вибухнуло в той час, коли об’єднані польсько-українські війська взяли Київ. Повстанці розраховували утримувати місто до їх підходу. Однак через контрудар Червоної армії українська й польська армії до Борисполя так і не дійшли, а повстання придушила червона кавалерія. Більшовики спалити дві третини містечка, а кожного п’ятого чоловіка розстріляли.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.