У Борисполі відкрили меморіал учасникам антирадянського повстання та жертвам Великого терору

17 вересня в м. Борисполі Київської обл. відкрили пам’ятник учасникам антибільшовицького повстання 1920 року та жертвам Великого терору.

Обидва монументи постали на Книшовому меморіальному парковому комплексі Борисполя як елементи єдиного меморіалу, передає прес-служба Київської обласної державної адміністрації.

Фото: FB Юрко Слюсар 

На цьому місці, ймовірно, покояться рештки розстріляних бориспільських повстанців. Досі їх пам’ять було вшановано лише символічним знаком, встановленим активістами Народного Руху в 1990-х роках.

Пам’ятник являє собою тюремний мур, крізь  який проглядаються обличчя та фігури жертв комуністичного режиму. Уся стіна всіяна табличка з прізвищами бориспільців, які загинули внаслідок репресій чи в антибільшовицькій боротьбі – близько 200 осіб.

 Фото: FB Юрко Слюсар

Ці імена під час відкриття зачитали вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості. Виготовила пам’ятник компанія "ART Stepanov", скульптор – Олексій Степанов.

На церемонії були присутні: голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, бориспільський міський голова Анатолій Федорчук й адміністрація Борисполя, місцеві депутати, громадські діячі та небайдужі громадяни.

 Фото: FB Юрко Слюсар

За словами мера Борисполя, ідея вшанування повстанців і жертв радянського терору виникла ще 9 років тому, але всі ці роки шукали кошти та варіанти втілення монумента.

"Ті люди, які в страшних муках були позбавленні життя заслуговують на те, аби їх пам’ятали і шанували", – наголосив Федорчук.

Заупокійну літургію та освячення пам’ятника відслужив Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.

 Фото: FB Юрко Слюсар

ДОВІДКА:

Бориспільске антибільшовицьке повстання тривало з 6 травня по червень 1920 року. Очільником виступу був Микола Чепілко. Повстання вибухнуло в той час, коли об’єднані польсько-українські війська взяли Київ. Повстанці розраховували утримувати місто до їх підходу. Однак через контрудар Червоної армії українська й польська армії до Борисполя так і не дійшли, а повстання придушила червона кавалерія. Більшовики спалити дві третини містечка, а кожного п’ятого чоловіка розстріляли.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.