АНОНС: У Києві обговорять спадщину держав, які виникли на руїнах Російської імперії

23–24 вересня в Києві відбудеться конференція "Правова та інституціональна спадщина держав, що виникли на руїнах Російської імперії".

Даний захід проходитиме в рамках циклу конференцій та дискусій "Падіння Імперії", присвячених століттю відродження незалежності держав, які виникли на руїнах Російської Імперії.

Програма конференції

23 вересня 2017 р.

10:00–10:20 – відкриття конференції

Вітальне слово – Маріуш Патеї, Олесь Шевченко

Секція "Відродження України та боротьба за незалежність"

10:25–10:55 проф. Ігор Ілюшин "Вплив союзу Пілсудський-Петлюра 1920 р. на східну (національну) політику міжвоєнної Польщі".

11:00–11:45 Обговорення

11:45–12:10 Кава-брейк

Секція "Прагнення кримських татар до незалежність – Кримська народна республіка"

12:10–12:35 Гульнара Абдулаева "Кримський уряд Сулеймана Сулькевича. Взаємини з Польщею".

12:35–12:50 д-р Андрій Іванець "Кримськотатарська революція у 1917 початок 1918 року: її цілі,учасники, рушійні сили та результати".

12:50–13:15 д-р Тимур Куршутов "Польсько-кримськотатарські зв’язки у міжвоєнний період (1918-1939 гг.)".

13:15–13:40 д-р Наріман Сеітягяев "Провідні ідей та причини поразки кримських татар боротьби за національну державність у 1917–1918 рр.".

13:40–14:10 д-р хаб. Здзіслав Янечек "Польських шлях до незалежності підчас Першої світової війни та відродження Польської держави".

14:10 – 14:30 Обговорення. Ведучі Олесь Шевченко, Ядвіга Хмелевська.

14:30 –15:30 Обід.

15:30–16:00  д-р Маріуш Патеї "Економічні підвалини регіональної співпраці у дослідженнях батьків-засновників ІІ Речі Посполитої та УНР"

16:00–17:00 Обговорення та завершення першого дня конференції

24 вересня 2017 р.

10:00–10:30 Олена Семеняка "Адріатично-Балто-Чорноморська інтеграція: від незалежності до суверенітету"

10:30–11:00 Обговорення

11:00–12:00 Дискусія про співпрацю народів у боротьбі з радянською Росією. Модератори: Маріуш Патеї, Сінавер Кадиров.

12:00 – 12:30 Перерва

12:30–13:30 Загальна дискусія. Модератори: Олесь Шевченко, Діана Бідочко, Петро Хлебович, Ядвіга Хмелевська,Сінавер Кадиров.

13:30–14:00 д-р Олеся Радишевська "Сто років по тому, співпраця та інспірації у сфері права та інституційного розвитку"

14:00–14:20 д-р Євгеній Білоножко "Права національних меншин в Україні: Грушевський, Скоропадський, Петлюра"

14:20–14:40 Обговорення

14:40–15:30 Підбиття підсумків конференції.

Місце проведення: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4 (6 поверх).

Організатор: Фонд "Незалежності" й Міністерство закордонних справ Республіки Польща.

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.