Російський суд відхилив позов племінниці Рауля Валленберга до ФСБ

Мєщанський суд Москви відмовився задовольнити позов родичів шведського дипломата Рауля Валленберга до ФСБ Росії з вимогою надати інформацію про його долю після арешту в 1945 році.

"Суд вирішив: у задоволенні позовних вимог Марі Ельси Люпюї відмовити в повному обсязі", — оголосила рішення суддя Ірина Афанасьєва в понеділок, передає "Інтерфакс".

Рауля Валленберга призначили першим секретарем посольства Швеції в Будапешті в липні 1944 року. Він видав тисячам євреїв шведські паспорти, які давали їм право залишити Угорщину та уникнути смерті в нацистському концтаборі. У 1963 році ізраїльський Яд-Вашем надав Валленбергу звання Праведника народів світу. Коли місто зайняла Червона армія, Валленберга заарештували радянські органи держбезпеки.

За офіційною версією російського уряду, він помер у 1947 році в Луб’янській в’язниці від інфаркту міокарда. Історики ставлять її під сумнів, оскільки є свідчення інших в’язнів, які бачили або чули про Валленберга в 1950-х роках в інших місцях позбавлення волі.

У жовтні 2016 року родина Валленберга і група дослідників з Raoul Wallenberg Research Initiative (RWI-70) представили російській владі офіційний каталог запитань у справі шведського дипломата, однак влада вчергове відмовала в доступі до архівів.

Фотографія Рауля Валленберга з паспорта, зроблена в червні 1944 року. Фото: Wikimedia

У березні цього року родичі дипломата спрямували до ФСБ РФ три запити, в яких просили надати доступ до оригіналів документів Внутрішньої (Луб’янської) тюрми і тюрми Лефортово за 1945—1947 роки, однак нічого не отримали.

У липні племінниця Валленберга Марія Дюпюї подала позов на ФСБ до суду, в якому вимагала зобов’язати спецслужубу надати доступ до оригіналів документів про дипломата, а також їх нецензуровані копії. Позов підтримала дослідницька ініціатива RWI-70.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.