Спецпроект

У номінації "Місто-Київ" на Форумі видавців перемогла збірка есеїв про Бабин Яр

Книга "Бабин Яр: історія і пам’ять" отримала нагороду "Найкраща книга Форуму видавців — 2017" в номінації "Місто-Київ".

Про це йдеться в повідомленні фонду "Українсько-єврейська зустріч".

Церемонія нагородження відбулася 14 вересня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

"Ми вельми вдячні за нагороду, оскільки це підтвердження нашої праці," – сказав співредактор видання д-р Владислав Гриневич. – "Це також свідчить про зрілість українського суспільства, яке обрало книжку про Голокост для нагороди".

Співредактор Владислав Гриневич

Видання, яке здобуло перемогу в номінації "Місто-Київ", – це збірка монографій колективу всесвітньовідомих учених, які обговорюють проблематику Бабиного Яру в аспектах культури, музики та мистецтва від сталінських часів до сьогодення.

В есеях цього видання, окрім детальних та болісних свідчень про події у Києві наприкінці вересня 1941-го року, зосереджено увагу на розумінні значущості Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій XX сторіччя.

Книжка вийшла друком 2016 року з нагоди 75-х роковин трагедії Бабиного Яру за підтримки Канадського благодійного фонду "Українсько-єврейська зустріч" (Ukrainian-Jewish Encounter, UJE).

 

Співредакторами видання були: Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України, та Павло-Роберт Магочій, професор історії та політології українознавчих студій Торонтського університету (Канада).

Дане видання українською та англійською мовами побачило світ завдяки видавництву "Дух і літера" за сприяння UJE.

Це вже втретє, коли книга, яку підтримує UJE, здобула перемогу на книжковому форумі.

Минулого року спеціальне визнання від президента Форуму видавців О. Коваль одержало видання "Євреї та українці: тисячоліття співіснування", написане у співавторстві П.-Р. Магочієм та Й. Петровським-Штерном.

У 2015 році було також відзначено як одну з найкращих книжок Форуму "Їдиш-український словник" Дмитра Тищенка.

Окрему відзнаку на церемонії дістало україномовне видання про ізраїльського письменника Амоса Оза, сім’я якого походить з України. Книгу про вагомий внесок письменника в українсько-ізраїльське культурне співробітництво переклав Віктор Радуцький з Єрусалима.

Поява книжки на Форумі видавців стала можливою завдяки ініціативі UJE.

Англомовна версія видання "Бабин Яр: історія і пам’ять" доступна на сайті Amazon,  а україномовне видання можна придбати на сайті видавництва "Дух і літера".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.