Викладачі "Львівської політехніки" хочуть назвати університет іменем Степана Бандери

Група викладачів кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка" виступила із ініціативою надати вишу ім'я провідника Організації українських націоналістів Степана Бандери.

Про це повідомляє ТСН.

Автори ініціативи вважають, що Бандера був найвидатнішим українським історичним діячем з усіх, що перебували у стінах Львівського політеху (провідник націоналістів навчався тут у 1928–1933 роках).

"По-друге, він – символ української нації, національний герой, взірець мужності й звитяги в боротьбі за незалежну Українську державу", - зазначають вони.

Що стосується видатних українських науковців і педагогів, які працювали у Львівській політехніці в різні часи, то, на думку групи викладачів, їхніми іменами слід назвати інститути й кафедри університету.

"Наприклад, ім'я Івана Левинського пасувало б Інститутові архітектури, Євгена Перхоровича – Інститутові механіки, Юліана Гірняка – Інститутові хімії тощо", - йдеться у повідомленні. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.