In memoriam. Сьогодні ховатимуть медсестру УПА Дарію Полюгу

У середу, 13 вересня, поховають учасницю українського визвольного руху Дарію Полюгу, яка померла на 92-му році життя напередодні.

Поховають оунівку на Личаківському кладовищі на полі № 52, передає ZAXID.net із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Чин похорону відбудеться о 16:00 у каплиці Івана Хрестителя на вул. Пекарській, 52. Після цього орієнтовно о 17:00 відбудеться поховання на цвинтарі.

Дарія Полюга в юнацькі роки. Фото: territoryterror.org.ua

ДОВІДКА:

Дарія Палюга (у дівоцтві Масюк) народилася 4 березня 1926 року в м. Яворів на Львівщині. Закінчила шість класів "Рідної школи". У 1938–1939 роках навчалася в Яворівській гімназії при монастирі сестер Василіянок, потім в учительській семінарії. У 1942 році вступила до Юнацтва ОУН. За рекомендацією Крайового проводу ОУН вступила до Львівського медінституту.

У 1944 році пройшла вишкіл медсестер, який проводив лікар куреня УПА "Переяслави", відомий поет та ідеолог українського націоналізму Юрій Липа. 1948-го року на 4-му курсі медінституту була заарештована. 7-8 жовтня перебувала в тюрмі на вул. Лонцького у Львові. Рішенням комісії Особливої наради при МГБ СРСР засуджена за ст. 54 КК УРСР на 10 років.

Дарія Полюга (перший ряд, друга ліворуч) і Любомир Полюга (другий ряд, ліворуч) з друзями після виходу з таборів. 2-га половина 1950-х років. Фото: territoryterror.org.ua

Покарання відбувала в таборах Інти (Комі АРСР). Звільнена в 1956 році. За два роки отримала дозвіл на повернення в Східну Україну. Із 1961 року жила в Цюрупинську (тепер м. Олешки) Херсонської області. Від 2001 року мешкала у Львові. Була одружена з Любомиром Полюгою (1925–2016) – охоронцем Головного командира УПА Романа Шухевича.

Більше про Дарію Полюгу читайте на сайті "Територія терору".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.