In memoriam. Сьогодні ховатимуть медсестру УПА Дарію Полюгу

У середу, 13 вересня, поховають учасницю українського визвольного руху Дарію Полюгу, яка померла на 92-му році життя напередодні.

Поховають оунівку на Личаківському кладовищі на полі № 52, передає ZAXID.net із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

Чин похорону відбудеться о 16:00 у каплиці Івана Хрестителя на вул. Пекарській, 52. Після цього орієнтовно о 17:00 відбудеться поховання на цвинтарі.

Дарія Полюга в юнацькі роки. Фото: territoryterror.org.ua

ДОВІДКА:

Дарія Палюга (у дівоцтві Масюк) народилася 4 березня 1926 року в м. Яворів на Львівщині. Закінчила шість класів "Рідної школи". У 1938–1939 роках навчалася в Яворівській гімназії при монастирі сестер Василіянок, потім в учительській семінарії. У 1942 році вступила до Юнацтва ОУН. За рекомендацією Крайового проводу ОУН вступила до Львівського медінституту.

У 1944 році пройшла вишкіл медсестер, який проводив лікар куреня УПА "Переяслави", відомий поет та ідеолог українського націоналізму Юрій Липа. 1948-го року на 4-му курсі медінституту була заарештована. 7-8 жовтня перебувала в тюрмі на вул. Лонцького у Львові. Рішенням комісії Особливої наради при МГБ СРСР засуджена за ст. 54 КК УРСР на 10 років.

Дарія Полюга (перший ряд, друга ліворуч) і Любомир Полюга (другий ряд, ліворуч) з друзями після виходу з таборів. 2-га половина 1950-х років. Фото: territoryterror.org.ua

Покарання відбувала в таборах Інти (Комі АРСР). Звільнена в 1956 році. За два роки отримала дозвіл на повернення в Східну Україну. Із 1961 року жила в Цюрупинську (тепер м. Олешки) Херсонської області. Від 2001 року мешкала у Львові. Була одружена з Любомиром Полюгою (1925–2016) – охоронцем Головного командира УПА Романа Шухевича.

Більше про Дарію Полюгу читайте на сайті "Територія терору".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.