У справі вбивства художника УПА Ніла Хасевича з’явилася постраждала сторона

У справі за фактом убивства художника УПА Ніла Хасевича співробітниками МГБ УРСР з’явилася постраждала сторона.

Про це написав ініціатор розслідування член ГО "Національний центр правозахисту" Денис Поліщук у своєму блозі на сайті "Цензор.net".

Витяг із клопотання Д. Поліщука 

Це внучата племінниця Ніла Хасевича Світлана Кожебаткіна. Вона є онукою Федора Хасевича – рідного брата графіка УПА.

6 вересня вона подала заяву до прокуратури про залучення її до провадження як потерпілу сторону.

Витяг із заяви Світлани Кожебаткіної 

На додачу, Поліщук опублікував документ з архіву СБУ, який засвідчує, що Федір Хасевич був священиком і доводився братом Нілу Хасевичу.

 

Нагадаємо, завдяки закону про доступ до архівів репресивних органів СРСР дослідники отримали доступ до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра, права на який вони домагалися з 2015 року.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр, а також  капітан Михайло Маркелов та старший лейтенант Михайло Мудрицький.

Крім "боротьби з бандитизмом", стало відомо, що Борис Стекляр у 1960-х роках виконував оперативні завдання проти українських націоналістів у радянських концтаборах.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.