Бібліотеку української літератури у Москві поступового знищують

Після репресій проти бібліотеки і розшуку слідчими відвідувачів закладу, до читальні перестали заходити.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на співробітників бібліотеки.

"Наразі в бібліотеці залишилася періодика, автореферати та дисертації. Більшість книжок відправлено в Бібліотеку іноземної літератури", - сказав співрозмовник агентства.

За його словами, триває скорочення персоналу, і на сьогодні залишився лише один співробітник на посаді "бібліотекар". "Хтось пішов, когось "пішли", когось скоротили. Колектив розігнали", - додав він.

Після репресій проти бібліотеки, засудження колишнього директора Наталії Шаріної, розшуку слідчими читачів за цікавість до "екстремістської" та "націоналістичної" літератури до читальні перестали заходити відвідувачі, сказав співробітник бібліотеки. Він зауважив, що залишилось дочекатись, коли демонтують вивіску, де вказано "Бібліотека української літератури".

Як повідомляв УНІАН, 28 жовтня 2015 року в Бібліотеці української літератури в Москві провели обшук, поліція підкинула націоналістичну літературу. Також обшук провели вдома в Шаріної. Слідчі шукали літературу, яка містить факти, що "викривлюють історію".

5 червня Мєщанський районний суд Москви засудив Шаріну до 4 років ув'язнення умовно. Її обвинуватили у розповсюдженні екстремістської літератури, що "закликає до ненависті і ворожнечі", а також у розтраті бюджетних коштів. Захист Шаріної оскаржив вирок.

У міжнародній правозахисній організації Amnesty International заявили, що Шаріна стала жертвою судового свавілля, а ухвалений вирок демонструє повне презирство російської судової системи до принципу верховенства права.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.