АНОНС: В’ятрович на Форумі видавців представить нариси про минулі сто років України

Відомий історик Володимир В’ятрович завдяки видавництву "Клуб сімейного дозвілля" постане перед читачами в несподіваному амплуа — автора короткої прози. Нову його книгу "(Не)історичні миті. Нариси про минулі сто років" презентують в рамках 24-го Форуму видавців у Львові.

Книга містить 38 нарисів-миттєвостей, вихоплених з останнього століття української історії: потяг, що везе київських студентів під станцію Крути; хлопчик в українському селі, який вмирає від голоду в 1933-му; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір, де гине поет, але лишаються жити його вірші; зрештою — Майдан 2014-го й російсько-українська війна.

"(Не)історичні миті" — це розповіді не про звичні нам із підручників ключові події минулого, які змінювали хід історії, — пояснює автор Володимир В’ятрович. — Миті фокусування дійсності, коли в одній хвилині можна побачити ціле життя людини чи навіть усього покоління. Вони — як маленькі уламки історії, кожен з яких, проте, дозволяє розгледіти її велике полотно. Осколок розбитого дзеркала стає окремим дзеркалом".

Катерина Новак, керівниця проектів видавництва "КСД" говорить: "Мене підкупила глибинна сутність книжки — людина ніколи не знає, коли прийде "саме та мить", доля не вивішує оголошення "Чоловіче, зараз важливо! Не страть", ми маємо бути людьми кожної миті".

 

15 вересня, п’ятниця

16.0016.45, Автограф-сесія Володимира В’ятровича 

Місце: Палац мистецтв, 1-й поверх, Стенд КСД №107, вул. Коперника 17). 

19.00—19.45, презентація книги "(Не)історичні миті. Нариси про минулі сто років" 

Місце: Наукова бібліотека ЛНУ ім. І. Франка (Львів, вул. Драгоманова, 5).

Вхід вільний.

16 вересня, субота, 13.00

Презентація книги В’ятровича "За лаштунками "Волині-43". Невідома польсько-українська війна" 

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. С.Бандери, 1.

Видавець та організатор презентацій — видавництво "Клуб сімейного дозвілля" у партнерстві із Центром досліджень визвольного руху.

Володимир В’ятрович, к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті. У 2008—2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КГБ. У 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор та співавтор чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.