Розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами. У колишній резиденції Януковича. ФОТО

У колишній резиденції Януковича, в Межигір'ї, стартували зйомки фільму про бій під Крутами. Сцени самого бою зніматимуть у другій половині осені і вже не в Межигір'ї.

А за рік український історичний екшн "Курти 1918. Захист" вийде на широкі екрани, передає "5 канал". 29-го січня виповнюється 100-річчя бою під Крутами

Кіно про Крути стартує з Межигір'я. "Це символічно, що ми в Межигір'ї знімаємо фільм про незалежність нашої країни", — сміється продюсер фільму "Крути 1918. Захист" Андрій Корнієнко.

 

Щоправда, в колишній резиденції колишнього президента знімають Францію — а саме ті сцени, з яких усе й почнеться у фільмі, і які введуть глядача в історичний контекст.

"Фільм починається з таємного політичного союзу між Україною та Антантою, коли Антанта, а це Франція і Англія, намагалися залучити Україну до цього союзу. Це була перша спроба українців увійти в Євросоюз, який поламали потім німці і більшовики, наступаючи на Крути, Київ. Ми розповідаємо історію простих, звичайних українців, на тлі великих масштабних подій", — пояснює автор сценарію Костянтин Коновалов.

 

Один із головних героїв — студент Андрій. Як розповідає виконавець головної ролі Євген Ламах: "Він картограф. Як він каже, що коли йому друзі пропонують піти на війну і записуватися в добровольці, то він відповідає своїм друзям: дякую, я мирна людина".

Виконавець ролі Андрія - Євген Ламах

Але карколомні й переломні події змінюють усе. Андрій теж візьме до рук зброю. Хоча поруч із боротьбою йтиме кохання. "Буде там кохання, але мабуть, тут найголовніше, щоб глядач подивився і зрозумів, що не можна ніколи бути байдужим. Тому що тоді… Чому це були студенти? Тому що не було з кого набирати армію", — розказує виконавиця головної жіночої ролі Надія Коверська.

 Головна героїня фільму "Крути 1918. Захист" Софія - Надія Коверська

Паралелей із сьогоденням, хоч минуло 100 років, буде багато — саме тому ця тема так торкає, каже режисер. І хоча ще майже нічого не знято — уже готовий до глядацької реакції: цим фільмом будуть захоплюватися не більше, ніж обурюватися.

"Сценарій пишеться з 2008 року. Базувалися на першоджерелах. Нас хотіли консультувати багато істориків і науковців. Але вони не були під Крутами. Історик має свій суб'єктивний погляд. Тому ми брали до уваги тільки матеріали, написані учасниками бою. Все будується на мемуарах Аверкія Гончаренка, команира бою під Крутами. Він був герой І Світової війни, український козак, мілітарист, Він єдиний був професійний віськовий серед цивільних студентів, якому довірили командувати боєм. Написав мемуари. Помер аж 1987 року у Штатах. Робимо сюжет: наче це його правнук приїхав в Україну з Америки і розказує історію свого прадіда",розповідає Костянтин Коновалов.

 

Глядач побачить на екрані і сімейство Ступок, і міністра культури Євгена Нищука в одній із ролей. А з історичних постатей – Голову Центральної Ради Михайла  Грушевського і Головного отамана військ УНР Симона Петлюру.

"Ми побачимо Петлюру як людину, яка має прийняти непрості рішення — або втратити Крути і життя людей, або втратити весь Київ. Петлюра — у сильному драматургічному конфлікті. Йому треба було прийняти це рішення — і він його зробив", — каже Костянтин Коновалов.

 Дмитро Ступка. Фото: gazeta.ua

Роль Симона Петлюри віддали Дмитрові Ступці, пише "Газета по-українськи". Молодий актор приїхав у Межигір'я, щоб підтримати колег. Його власні знімальні дні почнуться лише на початку листопада. Зі своєю роллю, зізнається Дмитро, він ще не зжився, бо готувався до іншої.

"Я остаточного сценарію ще не бачив, бо готувався до ролі офіцера Набоки. Але потім режисер придивився, що в мене є зовнішня схожість із Симоном Петлюрою і віддав мені цю роль. Я ще маю все перечитати, обдумати, і тоді буду усвідомлювати, як його грати. Переглядаю документальні фільми про свого героя, щоб бачити, як він поводився, яка в нього була хода, рухи. Якісь риси обличчя у нас схожі. Мені накладатимуть грим - силіконові повіки, і трохи робитимуть мене підстаркуватим, бо мені 31, а йому було 38. Відпускаю зараз волосся, мені робитимуть укладку з проділом, як у Петлюри, — Дмитро показує на своєму телефоні фото Симона Васильовича. — Він був потужна вольова людина. Мені здається, що зараз у нас таких людей нема".

 

За словами режисера фільму Олексія Шапарева, протягом осені будуть проведені складнопостановочні зйомки — з використанням спец- та піротехнічних ефектів, за участю великої кількості акторів масових сцен, тварин та каскадерів:

"Бій під Крутами відбувся у січні, але джерела кажуть, що зима того року була тепла, безсніжна. Тому ми можемо собі дозволити почати зйомки трохи раніше. У бою під Крутами, зі історичними даними, взяли участь від 4 до 6 тисяч чоловік. З усіма статистами у нас буде до тисячі. В атаки ішло не все військо, а невеликі групи, що давало змогу тримати оборону. Бій більше на тактиці був побудований, ніж на вибухах і батальних сценах, які всі звикли показувати у блок-бастерах. Однак ми покажемо і технічно складні сцени бою: буде багато піротехніки, трюків".

Батальні сцени в самих Крутах не зніматимуть через те, що меморіал ускладнюватиме процес зйомок на місцевості.

Прем’єра фільму, сподіваються автори, відбудеться в серпні—вересні 2018 року.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.