Скіфський курган із останками високої людини знайшли на Дніпропетровщині. ФОТО

Археологи на Дніпропетровщині знайшли унікальне скіфське захоронення

Скіфське ґрунтовне захоронення знайшли поблизу с. Таковське Дніпропетровськоі області, передають УНН з посиланням на прес-службу Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького.

Унікальною знахідку робить те, що такі ґрунтові кургани не типові для скіфів, а зріст похованого становить 1 м 90 см.

Фото: dailyrecord.co.uk 

Члени експедиції повідомили, що цільність тіла пошкоджена через погодні умови та кротів. У похованні також містилися кістяні вироби й меч, який зберігся в поганому стані.

Судячи зі зайдених артефактів, імовірно, небіжчик був високого статусу в його племені.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.