У Росії відкрили пам’ятник Дзержинському в роковини початку "червоного терору"

5 вересня в роковни початку "червоного терору" в російському м. Кірові урочисто відкрили пам’ятник російському революціонерові-більшовику, засновнику ВЧК Феліксу Дзерзинському.

Відкриття монумента приурочили до 140-ліття з дня народження Дзержинського, яке виповнюється 11 вересня (за новим стилем), передає прес-служба Уряду Кіровської області РФ.

Крім того, особа Дзержинського пов’язана з регіоном тим, що відомий комуніст відбував тут заслання й працював у партійно-слідчій комісії в 1919 році.

 Фото: прес-служба Уряду Кіровської області

Чавунний пам’ятник, що має 2,6 метра заввишки й важить 2 тонни, виготовлено з ініціативи ветеранів Федеральної служби безпеки. Кіровська міська дума схвалила проект. Встановили статую у дворі міського клубу ветеранів.

На відкритті був присутній  т.в.о. губернатора області Ігор Васильєв, начальник Управління ФСБ по Кіровській обл. Сергій Мочалов, міське керівництво, представник силових відомств і ветерани.  

 Фото: прес-служба Уряду Кіровської області

"Це наша історія, яка нас усіх об’єднує", — сказав Мочалов на церемонії відкриття. Прес-служба адміністрації Кіровщини уточнює заслуги Дзержинського:

"Фелікс Дзержинський є засновником вітчизняних органів державної безпеки й зробив значний внесок у становленн держави. Він займався питаннями внутрішньої політики й захисту дітей, розвитком промисловості й залізничного сполучення, а також стояв біля витоків створення спортивного товариства "Динамо", метою якого була популяризація фізичної культури й спорту серед населення".

Фото: прес-служба Уряду Кіровської області 

Про те, що Всеросійська надзвичайна комісія по поротьбі з контрреволюцієї й саботажем (рос. ВЧК), яку очолював Дзержинський, була репресивно-каральним органом, який реалізував більшовицьку політику "червоного терору" проти "ворожих класів" у Росії та в загарбаних Червоною армією країнах, не згадується.

Того ж дня, за повідомленням "Новой газеты", представники громадськості неофіційно поклали квіти до монумента жертвам політичних репресій на набережній Гріна. Саме 5 вересня 1918 року Рада Народних Комісарів РСФРР видала постанову "Про червоний терор".

Масові розстріли "контрреволюціонерів" (справжніх і уявних) відбувалися в 1918—1919 роках і в Кірові (тодішній Вятці) також.

Година папуги. Велике кохання Зоф’ї Бартницької

Через 70 років пані Бартницька пригадувала останні чутки, які долинали про долю її чоловіка з СРСР, з самого сходу України: «Брат чоловіка, колись там — не знаю, коли — контактував з якимись військовими чинами. Йому сказали: «Його нема серед живих. Тільки не можна про це говорити». Колишній агроном, поручик резерву Зиґмунт Бартницький зник. Про те, що з ним трапилось, не можна було говорити 50 років.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР