У мережі презентували проект про 100 років українського студентства

Онлайн-видання "Студвей" опублікувало результати дослідження про життя українських студентів останнього століття.

Проект поділений на десять умовних декад, щоб кожен міг обрати цікаву для себе епоху. Розробники намагались відтворити збірний образ українського студента того часу: чим жили, куди ходили, у що одягались, яку музику слухали.

 

Значна частина дослідження базується на документах розсекречених архівів КГБ. Це доповідні записки спецслужб про те, як студенти об’єднуються у неформальні групи, що пишуть у своїх листах та як організовують "контрреволюційні" групи в університеті.

 

Текст супроводжують скани архівних документів, світлин того часу та відеонарізок, частина з яких зберігається у ЦДКФФАУ ім. Г. С. Пшеничного.

Джерело: Галузевий державний архів СБУ 

Автори наголошують, що це лише спроба створити комплексний огляд на зміни у вищій школі протягом останнього століття. Цим проектом вони планують спонукати дослідників частіше звертатись до теми повсякденного життя українських студентів різних періодів.

 

Ознайомитись з проектом можна тут: 100.studway.com.ua/1917

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.