У мережі презентували проект про 100 років українського студентства

Онлайн-видання "Студвей" опублікувало результати дослідження про життя українських студентів останнього століття.

Проект поділений на десять умовних декад, щоб кожен міг обрати цікаву для себе епоху. Розробники намагались відтворити збірний образ українського студента того часу: чим жили, куди ходили, у що одягались, яку музику слухали.

 

Значна частина дослідження базується на документах розсекречених архівів КГБ. Це доповідні записки спецслужб про те, як студенти об’єднуються у неформальні групи, що пишуть у своїх листах та як організовують "контрреволюційні" групи в університеті.

 

Текст супроводжують скани архівних документів, світлин того часу та відеонарізок, частина з яких зберігається у ЦДКФФАУ ім. Г. С. Пшеничного.

Джерело: Галузевий державний архів СБУ 

Автори наголошують, що це лише спроба створити комплексний огляд на зміни у вищій школі протягом останнього століття. Цим проектом вони планують спонукати дослідників частіше звертатись до теми повсякденного життя українських студентів різних періодів.

 

Ознайомитись з проектом можна тут: 100.studway.com.ua/1917

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.