Графіті на Грушевського. Хроніка скандалу

На цих вихідних Київ утратив три оригінальні графіті які з’явилися в період силового протистояння на вул. Грушевського в січні—лютому 2014 року. Новина про знищення історичного артефакту викликало неабиякий скандал у соцмережах, який переріс у протести громадськості. "Історична правда" зібрала інформацію, яка дозволяє відтворити послідовність подій.

Портрети видатних українських письменників: Тараса Шевченка, Лесі України й Івана Франка, стилізованих під протестувальників на Майдані, з’явилися на будівлі Національної академії наук (вул. Грушевського, 4) 10 лютого 2014 року в час затишшя між періодами, коли тривали сутички між майданівцями й правоохоронцями на вул. Грушевського.  

 Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5 

Автором трилогії під назвою "Ікони Революції" був художник, відомий під псевдонімом Соціопат. Відтоді графіті протягом 3,5 років залишалися на стіні й слугували історичним артефактом, який нагадував про Революцію Гідності.

Фото: Любов Величко
Фото: Любов Величко
Фото: Любов Величко

Ще 15 жовтня 2014 року Міністерство культури України визнало їх пам’яткою культури місцевого значення (наказ № 869).

2 вересня о 16:37 журналістка Тетяна Висоцька написала на своїй сторінці у "Фейсбуці", що власники магазину "Емпоріум", який орендує перший поверх, зафарбували графіті. На доказ своїх слів жінка додала фотографію, на якій видно, як біля стіни із замазаними малюнками стоять робітник і власник крамниці.  

Стрілкою відмічений власник "Емпоріума" Ігор Доценко. Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5 
 Процес замалювання графіті. Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5

Хамська манера дискусії ще більше розпалила читачів. Наприклад, своїм віртуальним опонентам Доценко став погрожувати в приватних повідомленнях.Допис викликав значний резонанс, і невдовзі до дискусії долучився сам господар "Емпоріума" Ігор Доценко. Він назвав рволюційні графіті "типовим стрит-артом, який час від часу видаляють комунальні служби" і порадив охочим придбати репродукції на Андріївському узвозі.

Скриншот: Українська правда 

О 12:49 Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович написав на своїй сторінці, що УІНП готує звернення в поліцію та до Генеральної прокуратури за фактом вандалізму.

"Графіті на Грушевського є пам'яткою історії згідно наказу Мінкультури від 15.10.2014 № 869. Їх знищення є злочином і підпадає під дію ч.2 ст 298 кримінального кодексу - умисне незаконне знищення, руйнування, пошкодження об'єкту культ.спадщини або його частини - штраф до 2350 грн або обмеження чи позбавлення волі до 3 років з можливою забороною обіймати певні посади чи діяльність", – застеріг урядовець.

Віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко на своїй сторінці в "Твіттері" написав, що знищені графіті були частиною експозиції Музею Майдану, і за знищення музейного фонду передбачено кримінальну відповідальність

Тим часом, "Фейсбуком" почали ширится заклики "прийти на розмову" до Ігоря Доценка біля самого магазину на 15:00. На цей час прийшло кільканадцять осіб, серед яких були, зокрема, члени націоналістичної організації "С14".

Обурені знищенням графіті активісти розгромили скляний фасад крамниці й залишили на стінах написи на кшталт "Ніколи так більше не роби", "Не зітреш" та ін. На додачу, протестувальники підпалили кілька автомобільних шин. Відзначимо, що всередину ніхто не заходив, і про будь-які крадіжки чи покодження майна "Емпоріума" повідомлень немає.

Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5  
 Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5 
Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5  
 Фото: facebook.com/tetyana.vysotska.5 

О 16:06 Інститут історії України НАНУ опублікував офіційну позицію щодо знищення графіті. З повідомлення на "Фейсбук"-сторінці стало зрозуміло, що "Емпоріум" орендував приміщення в Інституту української мови НАН Украни.  

"Співробітники Інституту історії України та інших гуманітарних академічних установ, що розміщуються в будинку, вкрай обурені подібними діями орендатора. Сподіваємось, що правоохоронні органи дадуть їм належну оцінку згідно з чинним законодавством", – йшлося в повідомленні.

Інститут історії України звернувся також до художника з проханням відновити графіті й закликав усіх громадян оберігати історичні артефакти та джeрeла від знищення.

Невдовзі прокуратура м. Києва № 6 оголосила про відкриття кримінального провадження за фактом нищенні графіті.

"Наказом Міністерства культури №869 від 15.10.2014 року місце бойових дій та масової загибелі громадян в районі вул. Грушевського у Києві під час акцій протесту у лютому 2014 року віднесено до об'єктів культурної спадщини, пошкодження чи знищення яких тягне за собою кримінальну відповідальність", – ішлося в повідомленні

А генпрокурор Юрій Луценко пообіцяв, що "бізнес вандалів з Емпоріума найближчим часом ретельно перевірять усі державні контролюючі органи".

Пізно ввечері власник "Емпоріума" Ігор Доценко розмістив на своїй сторінці допис, у якому оголосив про закриття крамниці. За його словами, працівники магазину три роки доглядали за зображеннями, а замалювали графіті, начебто, невідомі провокатори.

 

Утім, після шквалу розлючених коментарів Доценко приховав допис зі сторінки.

Опівдні 4 вересня журналіст Андрій Сантарович помітив, що магазин "Емпоріум" зачинений для покупців, а вантажники вивозять меблі.

Фото: facebook.com/andrei.santarovich 

Поруч, в Українському кризовому медіа-центрі о 13:00 відбувся спільний брифінг УІНП, Національного музею Революції Гідності, митців та громдаських діячів.

"Ці картини є пам’яткою історії місцевого значення і будь-які спроби знищити їх є злочином. Відповідно, має бути належна реакція правоохоронних органів. Цей випадок потрібно зробити показовим, аби в подальшому спинити будь-які спроби стерти нашу пам'ять з обличчя нашого міста", -  наголосив під час виступу Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

"Знищення "Ікон Революції" – це виклик нашій гідності, свободі, власне, всьому тому, за що стояв Майдан. А ще – виклик силі та нашій спроможності протистояти таким актам вандалізму. Громадськість показала, що ми готові боротися і довести цю справу до логічного завершення, до суду. На сьогодні в Музею Революції Гідності немає тимчасового приміщення. Близько 2-х тисяч музейних предметів, які зібрані, перебувають у неналежних умовах зберігання, псуються, не охороняються. Крамниця, яка познущалася над нашими ідеалами не має права там знаходитися. Я би просила громадськість і ми, зі свого боку, будемо ініціювати, щоб Академія Наук передала в оренду це приміщення для Музею Революції Гідності", - розповіла заступниця гендиректора Національного музею Революції Гідності Антоніна Піпко.

Договір оренди на вулиці Грушевського з магазином, власники якого знищили революційні графіті не продовжуватимуть, а можливо, й розірвуть. Про це повідомив директор Інституту української мови Національної академії наук Павло Гриценко, який є орендодавцем даного приміщення.

Він також наголосив, що ані Національна академія наук, ані Інститут історії України НАН та Інститут української мови НАН як власники будівлі не давали дозволу на знищення творів часів Революції Гідності на фасаді.

"Фасад належить назагал всьому приміщенню і втручатися у вигляд фасаду й таке інше – це орендарі взяли на себе значно більше права, ніж мали", запевнив директор Інституту української мови.  

Автор "Ікон Революції" Соціопат заявив про готовінсть відновити графіті:

"Сьогодні я мав розмову з Міністром культури, паном Нищуком, ми дійшли згоди, що після вирішення усіх офіційних і організаційних питань, я відновлю "Ікони Революції". Нарешті в мене буде час і простір, якого мені бракувало в ту ніч на Груші, щоб зробити якісні малюнки. І хочу порадувати львів"ян: реставраційні роботи я почну з відновлення львівської Трилогії "Війна", міністр обіцяв сприяти. Чекаю, коли будуть вирішені всі формальності і беруся до роботи. Люди, давайте тримати цю ситуацію на контролі разом. Дякую всім за підтримку, вона для мене дуже важлива зараз. Миру всім!", – написав митець на своїй публічній сторінці у "Фейсбуці" о 22:36 4 вересня.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.