Викрали барельєф Яворницького з Меморіального будинку-музею в Дніпрі. ФОТО

У ніч із 28 на 29 серпня з будівлі Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького в м. Дніпрі викрали барельєф видатного дослідника козаччини.

Повідомлення про це розміщено на сторінці будинку-музею у "Фейсбуці".

Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

Зловмисники демонтували бронзову дошку-барельєф Дмитрові Яворницькому завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг.

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

"Зрозуміло, що зробити це могла не одна й навіть не дві людини. Дошка висіла на  висоті 2 м над землею, тож, очевидно, що вандали заздалегідь готувалися", — повідомила "Історичній правді" завідувач Меморіального будинку-музею Яна Тимошенко.

Попри те, що музей має цілодобову охорону поліції та систему сигналізації, зовнішній периметр садиби до неї не під’єднаний, а нічне патрулювання посадовою інструкцією не передбачене. Завдяки цьому вандали й змогли скоїти крадіжку. 

"Це не перша така подія за останній час. На жаль, наша культурна спадщина нищиться людьми, які сприймають її як просто метал, який можна здати на брухт", — коментує Яна Тимошенко.

Так виглядає стіна, де розташовувався барельєф, зараз.

Барельєф авторства В’ячеслава Юрченка було встановлено в середині 1980-х років.

Поліція поки лише зафіксувала злочин та збирає всі подробиці.

Адміністрація Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького звертається до всіх небайдужих по допомогу в пошуках унікального барельєфу.

Якщо ви бачили або ж чули щось підозріле, знаходячись на території парку ім. Т. Шевченка або поряд із будівлею Соборної ради чи Аграрно-економічного університету, просимо вас повідомити про це поліцію (тел. 0562 465 002) або співробітників музею (тел. 0562 472 761; 050 05 48 155).

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.