Викрали барельєф Яворницького з Меморіального будинку-музею в Дніпрі. ФОТО

У ніч із 28 на 29 серпня з будівлі Меморіального будинку-музею академіка Д. І. Яворницького в м. Дніпрі викрали барельєф видатного дослідника козаччини.

Повідомлення про це розміщено на сторінці будинку-музею у "Фейсбуці".

Сліди акту вандалізму помітили співробітники музею, коли вранці прийшли на роботу.

Зловмисники демонтували бронзову дошку-барельєф Дмитрові Яворницькому завдовжки 1,5 м і масою біля 150 кг.

Так виглядав викрадений барельєф Д. Яворницькому

"Зрозуміло, що зробити це могла не одна й навіть не дві людини. Дошка висіла на  висоті 2 м над землею, тож, очевидно, що вандали заздалегідь готувалися", — повідомила "Історичній правді" завідувач Меморіального будинку-музею Яна Тимошенко.

Попри те, що музей має цілодобову охорону поліції та систему сигналізації, зовнішній периметр садиби до неї не під’єднаний, а нічне патрулювання посадовою інструкцією не передбачене. Завдяки цьому вандали й змогли скоїти крадіжку. 

"Це не перша така подія за останній час. На жаль, наша культурна спадщина нищиться людьми, які сприймають її як просто метал, який можна здати на брухт", — коментує Яна Тимошенко.

Так виглядає стіна, де розташовувався барельєф, зараз.

Барельєф авторства В’ячеслава Юрченка було встановлено в середині 1980-х років.

Поліція поки лише зафіксувала злочин та збирає всі подробиці.

Адміністрація Меморіального будинку-музею академіка Д.І. Яворницького звертається до всіх небайдужих по допомогу в пошуках унікального барельєфу.

Якщо ви бачили або ж чули щось підозріле, знаходячись на території парку ім. Т. Шевченка або поряд із будівлею Соборної ради чи Аграрно-економічного університету, просимо вас повідомити про це поліцію (тел. 0562 465 002) або співробітників музею (тел. 0562 472 761; 050 05 48 155).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.