Запрацював польський сайт із свідченнями про злочини тоталітаризмів

Центр дослідження тоталітаризму ім. Вітольда Пілецького (Польща) створив Інтернет-портал "Записи терору".

На сайті зібрано біля 2 тисяч свідчень, які походять із фондів архіву Інституту національної пам’яті Польщі. Їх було розсекречено 19 грудня 1998 року.

Це свідчення тих, хто після Другої світової війни свідчив про злочини, які вчинили німецькі нацисти під час окупації Польщі в 1939—1945 роках. Письмові записи свідчень  зберігалися Головною комісією з розслідування німецьких злочинів у Польщі та її правонаступниками.

 

Записи містять історії людей, чиї родичі були розстріляні нацистами, вбиті під час різанини у варшавському районі Воля під час Варшавського повстання 1944 року, під час пацифікації сіл тощо. Крім того, є спогади польських євреїв про життя в гетто та про депортації до таборів смерті.

Невдовзі портал обіцяють доповнити свідченнями про злочини радянського тоталітарного режиму. А 17 вересня Центр дослідження тоталітаризму опублікує спогади вояків армії генерала Андерса, яка формувалася на території СРСР і залишила її в 1942 році.

Сайт доступний польською та англійською мовами і доступний за адресою zapisyterroru.pl

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.