Запрацював польський сайт із свідченнями про злочини тоталітаризмів

Центр дослідження тоталітаризму ім. Вітольда Пілецького (Польща) створив Інтернет-портал "Записи терору".

На сайті зібрано біля 2 тисяч свідчень, які походять із фондів архіву Інституту національної пам’яті Польщі. Їх було розсекречено 19 грудня 1998 року.

Це свідчення тих, хто після Другої світової війни свідчив про злочини, які вчинили німецькі нацисти під час окупації Польщі в 1939—1945 роках. Письмові записи свідчень  зберігалися Головною комісією з розслідування німецьких злочинів у Польщі та її правонаступниками.

 

Записи містять історії людей, чиї родичі були розстріляні нацистами, вбиті під час різанини у варшавському районі Воля під час Варшавського повстання 1944 року, під час пацифікації сіл тощо. Крім того, є спогади польських євреїв про життя в гетто та про депортації до таборів смерті.

Невдовзі портал обіцяють доповнити свідченнями про злочини радянського тоталітарного режиму. А 17 вересня Центр дослідження тоталітаризму опублікує спогади вояків армії генерала Андерса, яка формувалася на території СРСР і залишила її в 1942 році.

Сайт доступний польською та англійською мовами і доступний за адресою zapisyterroru.pl

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.