Запрацював польський сайт із свідченнями про злочини тоталітаризмів

Центр дослідження тоталітаризму ім. Вітольда Пілецького (Польща) створив Інтернет-портал "Записи терору".

На сайті зібрано біля 2 тисяч свідчень, які походять із фондів архіву Інституту національної пам’яті Польщі. Їх було розсекречено 19 грудня 1998 року.

Це свідчення тих, хто після Другої світової війни свідчив про злочини, які вчинили німецькі нацисти під час окупації Польщі в 1939—1945 роках. Письмові записи свідчень  зберігалися Головною комісією з розслідування німецьких злочинів у Польщі та її правонаступниками.

 

Записи містять історії людей, чиї родичі були розстріляні нацистами, вбиті під час різанини у варшавському районі Воля під час Варшавського повстання 1944 року, під час пацифікації сіл тощо. Крім того, є спогади польських євреїв про життя в гетто та про депортації до таборів смерті.

Невдовзі портал обіцяють доповнити свідченнями про злочини радянського тоталітарного режиму. А 17 вересня Центр дослідження тоталітаризму опублікує спогади вояків армії генерала Андерса, яка формувалася на території СРСР і залишила її в 1942 році.

Сайт доступний польською та англійською мовами і доступний за адресою zapisyterroru.pl

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.