АНОНС: У Києві обговорять перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму в 1917 році

29 серпня в Києві відбудеться публічний діалог з історії "Українська революція на Півдні: перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму у 1917 році".

Захід приурочено до століття проведення у Сімферополі першого з’їзду українців Криму та Північної Таврії, інформує прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Історик та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець зробить доповідь на тему "Український національний рух в Криму в 1917 – на початку 1918 рр.", працівник Українського інституту національної пам’яті, севастополець Максим Майоров розповість про український національний рух у Севастополі в 1917 – на початку 1918 рр., кандидат політичних наук  Олександр Палій висвітлить тему "Перші слов’яни в Криму", а координатор медіа-напрямку Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова – "Дискримінація українців в тимчасово окупованому Криму".

Після чого відбудеться діалог експертів і присутніх щодо подій сторічної давнини та сучасний стан українців Криму.

 

"У тимчасово окупованому Криму не згадають про столітній ювілей першого з’їзду українських організацій Таврії в Сімферополі. Невід’ємною складовою курсу окупантів на асиміляцію кримських українців, який не приховає жодна пропагандистська димова завіса, є маніпуляції історичною пам′яттю. Адже навіщо "неіснуючим" або "поселеним у 1954 році в Криму" українцям знати правду про своє минуле? Тому ми на вільній території країни маємо говорити про минуле кримських українців", - говорить А. Іванець.

За його словами, з’їзд представників українських організацій Таврії у 1917 році став першим досвідом самоорганізації українців Криму та  материкової частини губернії у регіональному масштабі.

З іншого боку, проведення цього з’їзду було однією з віх завершення початкового етапу самоорганізації українців у загальнонаціональному масштабі, адже Таврійська губернія стала останньою серед 9-ти українських губерній, де відбувся подібний форум.

Громадський діяч Б. Дубас переконаний, що через дискримінацію українців на тимчасово окупованій території, загрозу їх асиміляції необхідно як відновлювати історичну пам’ять про їх минуле, так і вживати дій для їх захисту тепер.

За підсумками обговорення на діалозі можуть бути підготовлені звернення до органів влади щодо проблем українців Криму.

29 серпня, вівторок, 18.00

Місце: галерея "Хлібня" Національного музею "Софія Київського", (м. Київ, вул. Володимирська, 24).

Організатори: ГО "Таврійська гуманітарна платформа", Національний заповідник "Софія Київська", Союз вимушених переселенців та Feldman Family Museum за підтримки громадського діяча, екс-заступника Постійного Представника Президента України в АР Крим Богдана Дубаса.

Вхід вільний.




Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.