АНОНС: У Києві обговорять перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму в 1917 році

29 серпня в Києві відбудеться публічний діалог з історії "Українська революція на Півдні: перший досвід регіональної самоорганізації українців Криму у 1917 році".

Захід приурочено до століття проведення у Сімферополі першого з’їзду українців Криму та Північної Таврії, інформує прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Історик та координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець зробить доповідь на тему "Український національний рух в Криму в 1917 – на початку 1918 рр.", працівник Українського інституту національної пам’яті, севастополець Максим Майоров розповість про український національний рух у Севастополі в 1917 – на початку 1918 рр., кандидат політичних наук  Олександр Палій висвітлить тему "Перші слов’яни в Криму", а координатор медіа-напрямку Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова – "Дискримінація українців в тимчасово окупованому Криму".

Після чого відбудеться діалог експертів і присутніх щодо подій сторічної давнини та сучасний стан українців Криму.

 

"У тимчасово окупованому Криму не згадають про столітній ювілей першого з’їзду українських організацій Таврії в Сімферополі. Невід’ємною складовою курсу окупантів на асиміляцію кримських українців, який не приховає жодна пропагандистська димова завіса, є маніпуляції історичною пам′яттю. Адже навіщо "неіснуючим" або "поселеним у 1954 році в Криму" українцям знати правду про своє минуле? Тому ми на вільній території країни маємо говорити про минуле кримських українців", - говорить А. Іванець.

За його словами, з’їзд представників українських організацій Таврії у 1917 році став першим досвідом самоорганізації українців Криму та  материкової частини губернії у регіональному масштабі.

З іншого боку, проведення цього з’їзду було однією з віх завершення початкового етапу самоорганізації українців у загальнонаціональному масштабі, адже Таврійська губернія стала останньою серед 9-ти українських губерній, де відбувся подібний форум.

Громадський діяч Б. Дубас переконаний, що через дискримінацію українців на тимчасово окупованій території, загрозу їх асиміляції необхідно як відновлювати історичну пам’ять про їх минуле, так і вживати дій для їх захисту тепер.

За підсумками обговорення на діалозі можуть бути підготовлені звернення до органів влади щодо проблем українців Криму.

29 серпня, вівторок, 18.00

Місце: галерея "Хлібня" Національного музею "Софія Київського", (м. Київ, вул. Володимирська, 24).

Організатори: ГО "Таврійська гуманітарна платформа", Національний заповідник "Софія Київська", Союз вимушених переселенців та Feldman Family Museum за підтримки громадського діяча, екс-заступника Постійного Представника Президента України в АР Крим Богдана Дубаса.

Вхід вільний.




"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.