АНОНС: "Україна крок за кроком" – краєзнавчий похід між найдавнішими містами України

З 27 серпня по 3 вересня активісти пішки пройдуть із Києва до Чернігова в рамках проекту "Україна крок за кроком".

"Крок за кроком пройти і відчути свою країну. Від міста до міста, від села до села. Зустрітися з людьми, які йдуть поруч. Зустрітися з тими, хто творить паростки нової країни у містах і селах, до яких приведе наш шлях. Оживляти історію. Творити разом образ майбутнього. Спільно діяти в сучасності, перетворюючи цей образ на реальність. Крок за кроком", – говорять організатори акції – рух добровольців "Простір свободи". 

За словами організаторів, перший маршрут проляже між найдавнішими українськими містами у напрямку, на якому українці не раз творили власну державу й боронили свою свободу. Між двома найдавнішими українськими храмами ХІ століття. 

Перший крок учасники походу зроблять від стін Святої Софії о 12 годині 27 серпня 2017 року, 27-го року новітньої незалежності України. За перший день буде пройдено 27 км. А закінчать об 11 годині 3 вересня біля стін Спасо-Преображенського собору Чернігова, подолавши майже 170 км.

"Головна мета – зустрічі і налагодження співпраці учасників походу (людей з різних кінців України) з представниками місцевих ініціатив, які творять нову країну знизу і потребують підтримки і взаємодії з однодумцями. Також ми покладемо початок новим ініціативам, які розвиватимемо впродовж наступних місяців і років", – зазначають організатори походу.  

 

ДЕТАЛІ МАРШРУТУ 

Неділя, 27 серпня. 

Перехід Київ-Бровари, 27 км 

Kyiv, Ukraine Збір на Софійськомй майдані 11.30
12.00 - перехід з Софійського Майдану до Михайлівського Майдану й Хрещатика
12.50 - Майдан Незалежності (початок Інститутської) - започаткування ініціативи "Простір майдану" за участю представників Музей Революції Гідності / Revolution of Dignity Museum та Український інститут національної пам'яті
13.10 - 14.40 - перехід Алея Героїв Небесної Сотні – Меморіал Голодомору – Києво-Печерська Лавра – набережна Дніпра.
15.00 - міст Метро - започаткування громадської кампанії "Живий Дніпро".
15.15 - 20.15 - перехід Гідропарк-Кафедральний собор УГКЦ - Биківнянський ліс – Бровари. 

Понеділок, 28 серпня. 
10.00 - 11.00 - Бровари, біля скульптури Русалоньки в парку Перемоги - зустріч з депутатами Броварськогої міськради, громадськими активістами Андрій СаукOleh Berestovy та ін.: розмова про громадську участь і громадський бюджет, а також про впровадження роздільного збирання й переробки відходів.
11.00 - 20.00 - перехід Бровари – Семиполки, 29 км

Вівторок, 29 серпня. 
9.30 - зустріч з Павло Білоус біля його унікального поселення на північній околиці Семиполки 
10.30-20.00 - перехід Семиполки – Козелець, 30 км

Середа, 30 серпня. 
10.00 зустріч у Kozelets на тему розвитку туризму й відродження культурної спадщини. Мала зала районної ради (3 поверх), вул.Соборності, 27
12.00 - 19.00. Перехід Козелець-Лемеші-Гайове, 22 км

Четвер, 31 серпня. 
9.00 - 17.00 - перехід Гайове-Ладинка, 28 км

П’ятниця, 1 вересня.

Пауза в поході. Можна з вечора четверга до ранку суботи роз’їхатися у справах, бажаючі можуть провести цей час на турбазі в Ладинці на березі Десни. 

Субота, 2 вересня. 

10.30 - 17.30 - перехід Ладинка-Количівка, 23 км. 
18.00 - 19.30 - зустріч в Освітній дім прав людини в Чернігові / Human Rights House in Chernihiv (с. Количівка, пров.Луговий, 1-Г) - про завдання громадянського суспільства в питанні захисті права на належну медичну допомогу.

Неділя, 3 вересня.

Перехід Количівка-Чернігів, 10 км. 

11.00 - закінчення походу біля Спасо-Преображенського Собору вChernihiv
12.00 - "Як зробити Чернігів місцем масового туризму?" - зустріч учасників походу з чернігівськими експертами та активістами - Культурно-мистецький центр #Інтермеццо (вул.Шевченка, 9) 

ЯК УЗЯТИ УЧАСТЬ

1. Іти разом із усіма (увесь маршрут, один або кілька днів чи навіть кілька кілометрів). Взяти участь у зустрічах на маршруті.
2. Взяти участь у підготовці чи проведенні окремих зустрічей 
3. Допомогти матеріально (кошти, допоміжний транспорт тощо для походу) 
4. Поширити інформацію, запросити друзів та однодумців

ПРОХАННЯ ЗАПОВНИТИ РЕЄСТРАЦІЙНУ ФОРМУ:
https://docs.google.com/forms/d/1rCc1EceOeuNL54de5LJGh2YbXX04G4PSnoe_nbEboHI/viewform?edit_requested=true

Ночівлі під дахом. Носити багато речей не потрібно – їх підвезуть до місця ночівлі на авто. Участь у поході безкоштовна, але добровільні пожертви вітаються. До маршруту учасники добираються самостійно і за власний кошт. Винятки можливі – якщо Вам потрібне часткове відшкодування проїзду чи інша допомога – звертайтеся до організаторів.

Похід із Києва до Чернігова – лише перший крок. За ним будуть інші – коротші й довші. А також буде спільна праця з розвитку важливих суспільних ініціатив у різних куточках України. Крок за кроком продовжимо творити нашу нову Україну.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.