Спецпроект

До 85-х роковин уряд не планує добудувати музей Голодомору?

Уряд затвердив план заходів із відзначення 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років на 2017—2018 роки. Намірів збудувати другу чергу "Меморіалу жертв Голодомору" у плані немає.

Документ опубліковано на Урядовому порталі. Окрім стандартних щорічних заходів, як от: жалобні церемонії за участі представників влади в усіх містах, приспущення прапорів та інформаційно-просвітницької роботи, до 85-річного ювілею трагедії планується низка непересічних подій.

Зокрема, протягом цього й наступного років заплановано низку тематичних наукових, науково-практичних конференцій, засідань за круглим столом, присвячених Голодомору 1932—1933 років в Україні, масовим штучним голодам 1921—1923 років та 1946—1947 років в Україні.

Значну увагу вирішили сфокусувати на іноземній аудиторії.

УІНП, Держкомтелерадіо та Укрдержахіву повинні підготувати тематичну виставку про злочин Голодомору та передати її МЗС для подальшого представлення у приміщеннях парламентів та урядових установ іноземних держав і міжнародних організацій.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Окремі виставки екпонуватимуться в іноземних парламентах та урядових установах. Інформаційні матеріали належить перекласти англійською, французькою, німецькою, іспанською мовами. Також за кордоном планують показувати художні та документальні фільми про Голодомор із англійським дубляжем/субтитрами.

Крім того, за цей час у столиці має з’явитися пам’ятник визначному досліднику Голодомору Джеймсу Мейсу.

Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" розроблятиме геоінформаційну систему місць, пов’язаних з трагічними подіями Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Кульмінацією цієї кампанії стане Міжнародний форум, присвячений 85-м роковинам Голодомору в Україні, який проведуть у листопаді 2018 року в Києві.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

Однак у переліку заходів немає доручення завершити будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", що на печерських пагорбах у Києві.

Поки музей складається з меморіальної частини, відкритої в серпні 2009 року, у вигляді Свічки пам’яті та Зали пам’яті, а також символічних скульптур на площі "Жорна долі".

Другою частиною меморіального комплексу, згідно з попереднім проектом, має бути корпус власне музею.

Макет завершеного вигляду музейного комплексу "Меморіал жертв Голодомору"

26 жовтня 2016 року Постановою Кабінету Міністрів України №754 держава задекларувала наміри продовжувати будівництво й оголосила про підготовку. На виконання постанови було утворено Організаційний комітет з питань підготовки будівництва другої черги.

Під час жалобних заходів в День пам’яті жертв Голодомору 26 листопада 2016 року президент України Петро Порошенко заявив, "що слід розпочати роботу з метою створення гідного музейного закладу" на місці меморіального компексу.

Як повідомлялося, міністр із питань охорони довкілля Держави Ізраїль та міністр у справах Ізраїлю та спадщини Зеев Елькін висловив сумніви, що ізраїльський парламент задекларує визнання Голодомору геноцидом.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.