Опубліковано імена чекістів — співучасників ліквідації художника УПА Ніла Хасевича

Співробітники МГБ: капітан Михайло Маркелов та старший лейтенант Михайло Мудрицький разом із капітаном Борисом Стеклярем брали участь в чекістсько-військовій операції, внаслідок якої загинув визначний графік ОУН і УПА Ніл Хасевич.

Про це інформує Національний центр правозахисту, передає "Цензор.net".

 

Маркелов Михайло Андрійович — за походженням росіянин, член Комуністичної партії. Як співробітник органів держбезпеки брав участь у боротьбі проти українського визвольного руху з кінця 1940-х років, за що був неодноразово нагороджений.

 

На час убивства Ніла Хасевича — оперуповноважений Клеванського райвідділу МГБ Рівненської області.

На пенсії працював у воєнізованій охороні борошномельного заводу, проходив спеціалізовані збори при КГБ. Із його особової справи вирізано цілі блоки документів, які приховують діяльність чекіста.

 

Мудрицький Михайло Олексійович — українець, член Компартії. Під час Другої світової служив комсомольським організатором, у політичному відділі та начальником бібліотеки. У радянських спецслужбах з кінця 1940-х років.

На час убивства Ніла Хасевича — оперуповноважений Ніжинського райвідділу МГБ Чернігівської області. Після виходу на пенсію служив у КГБ техніком по вільному найму. Особову справу Мудрицького розсекречено лише цього року.

 

Як повідомляла "ІП", дослідники отримали доступ до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра, права на який вони домагалися з 2015 року.

У квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Крім "боротьби з бандитизмом", стало відомо, що Борис Стекляр у 1960-х роках виконував оперативні завдання проти українських націоналістів у радянських концтаборах.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.