Спецпроект

Декларації Кнессету по Голодомору, скоріш за все, не буде — ізраїльський міністр

Міністр із питань охорони довкілля Держави Ізраїль та міністр у справах Ізраїлю та спадщини Зеев Елькін висловив сумніви, що ізраїльський парламент задекларує визнання Голодомору геноцидом.

Про це він повідомив в ексклюзивному інтерв’ю агенції "Інтерфакс" під час свого візиту в Україну.

Елькін, який також входить до міжурядової комісії з розвитку міжнародних зв’язків між Україну й Ізраїлем, розповів, що ізраїльська традиція не передбачає політичних рішень із приводу оцінки історичних подій. Зазвичай, обходяться обговореннями в парламенті.

Міністр навів приклад питання визнання геноциду вірменського народу, яке кілька разів обговорювалося в Кнессеті, однак жодного декладартивного рішення так і не ухвалили.

Елькін зазначив, що, згідно з переконаннями ізраїльських парламентарів, питання минулого — це компетенція професійних істориків, а не політиків. 

Нагадаємо, в листопаді 2016 року питання про визнання Голодомору геноцидом було включене до порядку денного засідання Кнессету. Однак про результати не повідомлялося.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.