Пам’ятник-меч учасникам АТО відкрили в Києві. ФОТО

15 серпня у Святошинському районі м. Києві відкрили пам’ятник учасникам Антитерористичної операції.

Про це повідомив представник ГО "Бюро з питань захисту екології та здоров'я" Роман Колючий на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Відкрили монумент, розташований на перехресті проспекту Леся Курбаса і вулиці академіка Корольова, о 10:00.

 Фото: ФБ Рома Колючий 

Він має вигляд меча, втромленого в мапу Росії, вигравірувану на постаменті.

"Пам’ятник виконано у вигляді меча, який символізує перемогу на ворогами України. Меч, який належить ангелу-охоронцю, який захаищає воїнів! Для Нас є честю передати цей пам’ятний знак воїнам АТО і народу України!", — написав Колючий.

Фото: ФБ Рома Колючий

Меценатами спорудження пам’ятника стали волонтери, які пожертвували біля 120 тис. грн.

З боку офіційної влади Російської Федерації пам'ятник викликав різко негативну реакцію. Член комітету Державної Думи з міжнародних зв'язків Сергій Железняк заявив у коментарі каналу "НТВ", що українські учасники АТО є не воїнами, а "шакалами", які проявляють силу, начебто, тільки по відношенню до беззбройних людей.

Вони "такі ж гнилі й підлі, як їх зрадники кумири Бандера й Шухевич", яким "нинішній памятник до пари", — сказав російський депутат.

Як повідомлялося, до Дня захисника України 14 жовтня в Вінниці відкриють перший в Україні пам'ятник Голові Директорії УНР та Головному отаману військ УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

10 серпня в м. Шумську на Тернопільщині активісти націоналістичних організацій демонтували пам'ятник радянському піонерові.



Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.