Вийшло дослідження торгово-грошових відносин на середньовічному Поділлі

Вийшло історико-нумізматичне дослідження про торгово-грошові відносини на Поділлі в ХІV – середині ХVІІ ст.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" видавець Олег Філюк.

Автором книги є кандидат історичних наук Олексій Бакалець, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка.

Як сказано в анотації, в даному виданні широко представлені монетні знахідки ХІV– середини ХVІІ ст., виявлені на теренах історичного Поділля в середині ХІХ – на початку ХХІ ст., дано їх детальний опис.

 

На основі історичного та фактичного матеріалу з 360 монетних скарбів автор розкрив особливості грошового обігу та лічбу монет на території Поділля, яке перебувало у складі Подільського удільного князівства (1356–1403), Великого князівства Литовського (1403–1569), Польського королівства (Західне Поділля у 1449–1569) та Речі Посполитої (1569–1772), показав можливості нумізматики як джерела для вивчення актуальних питань середньовічної регіональної історії, грошового обігу і торговельних зв’язків.

 

Книгу проілюстровано монетами, виявленими у фондах Вінницького, Хмельницького, Черкаського обласних краєзнавчих музеїв, історико-культурних заповідників: "Буша", "Кам`янець-Подільський", "Меджибіж", "Збараж", "Чигирин" Могилів-Подільського, Хмільницького і Красилівського районних краєзнавчих музеїв, Барського, Деражнянського, Віньковецького районних історичних музеїв, а також з місцевих приватних нумізматичних колекцій.

 

Читач має можливість ознайомитися з різними номіналами монет Польського королівства та Речі Посполитої ХIV–ХVІІІ ст., які перебували в грошовому обігу Поділля поряд з іншими європейськими монетами.

Книгу адресовано історикам, економістам, нумізматам, краєзнавцям, працівникам музеїв, мистецтвознавцям, колекціонерам, ювелірам і всім, хто цікавиться середньовічною та новою історією і нумізматикою.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.