Вийшло дослідження торгово-грошових відносин на середньовічному Поділлі

Вийшло історико-нумізматичне дослідження про торгово-грошові відносини на Поділлі в ХІV – середині ХVІІ ст.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" видавець Олег Філюк.

Автором книги є кандидат історичних наук Олексій Бакалець, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка.

Як сказано в анотації, в даному виданні широко представлені монетні знахідки ХІV– середини ХVІІ ст., виявлені на теренах історичного Поділля в середині ХІХ – на початку ХХІ ст., дано їх детальний опис.

 

На основі історичного та фактичного матеріалу з 360 монетних скарбів автор розкрив особливості грошового обігу та лічбу монет на території Поділля, яке перебувало у складі Подільського удільного князівства (1356–1403), Великого князівства Литовського (1403–1569), Польського королівства (Західне Поділля у 1449–1569) та Речі Посполитої (1569–1772), показав можливості нумізматики як джерела для вивчення актуальних питань середньовічної регіональної історії, грошового обігу і торговельних зв’язків.

 

Книгу проілюстровано монетами, виявленими у фондах Вінницького, Хмельницького, Черкаського обласних краєзнавчих музеїв, історико-культурних заповідників: "Буша", "Кам`янець-Подільський", "Меджибіж", "Збараж", "Чигирин" Могилів-Подільського, Хмільницького і Красилівського районних краєзнавчих музеїв, Барського, Деражнянського, Віньковецького районних історичних музеїв, а також з місцевих приватних нумізматичних колекцій.

 

Читач має можливість ознайомитися з різними номіналами монет Польського королівства та Речі Посполитої ХIV–ХVІІІ ст., які перебували в грошовому обігу Поділля поряд з іншими європейськими монетами.

Книгу адресовано історикам, економістам, нумізматам, краєзнавцям, працівникам музеїв, мистецтвознавцям, колекціонерам, ювелірам і всім, хто цікавиться середньовічною та новою історією і нумізматикою.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.