Вийшло дослідження торгово-грошових відносин на середньовічному Поділлі

Вийшло історико-нумізматичне дослідження про торгово-грошові відносини на Поділлі в ХІV – середині ХVІІ ст.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" видавець Олег Філюк.

Автором книги є кандидат історичних наук Олексій Бакалець, доцент кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету ім. Олександра Довженка.

Як сказано в анотації, в даному виданні широко представлені монетні знахідки ХІV– середини ХVІІ ст., виявлені на теренах історичного Поділля в середині ХІХ – на початку ХХІ ст., дано їх детальний опис.

 

На основі історичного та фактичного матеріалу з 360 монетних скарбів автор розкрив особливості грошового обігу та лічбу монет на території Поділля, яке перебувало у складі Подільського удільного князівства (1356–1403), Великого князівства Литовського (1403–1569), Польського королівства (Західне Поділля у 1449–1569) та Речі Посполитої (1569–1772), показав можливості нумізматики як джерела для вивчення актуальних питань середньовічної регіональної історії, грошового обігу і торговельних зв’язків.

 

Книгу проілюстровано монетами, виявленими у фондах Вінницького, Хмельницького, Черкаського обласних краєзнавчих музеїв, історико-культурних заповідників: "Буша", "Кам`янець-Подільський", "Меджибіж", "Збараж", "Чигирин" Могилів-Подільського, Хмільницького і Красилівського районних краєзнавчих музеїв, Барського, Деражнянського, Віньковецького районних історичних музеїв, а також з місцевих приватних нумізматичних колекцій.

 

Читач має можливість ознайомитися з різними номіналами монет Польського королівства та Речі Посполитої ХIV–ХVІІІ ст., які перебували в грошовому обігу Поділля поряд з іншими європейськими монетами.

Книгу адресовано історикам, економістам, нумізматам, краєзнавцям, працівникам музеїв, мистецтвознавцям, колекціонерам, ювелірам і всім, хто цікавиться середньовічною та новою історією і нумізматикою.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.