Збройні сили України переймають традиції Армії УНР та ОУН

У Збройних силах України запроваджують традиції спадкоємності з Армією Української Народної Республіки та ОУН.

Це випливає з репетиції параду до Дня Незалежності України, яка пройшла 4 серпня, передають "Тексти".

Під час параду пронесуть бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Цей стяг передав Національній гвардії України в 1992 році племінник Симона Петлюри, хорунжий Степан Скрипник (він же патріарх Мстислав), який служив у цій дивізії.

Нині прапор зберігається в Національному військово-історичному музеї України в Києві 

Своє почесне найменування дивізія, що брала участь у всіх найбільших військових операціях 1919-1920 років, одержала за стійкість у боях із Червоною армією за Вапнярку і Жмеринку влітку 1919 року.

Так само на параді можна буде побачити бойовий прапор 1-го українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького - першої національної української військової частини на Наддніпрянській Україні у ХХ ст.

 Богданівський прапор на параді в Києві в червні 1917 року

Війська маршируватимуть Хрещатиком під акомпанемент "Маршу українського війська" - варіанту "Маршу українських націоналістів" ("Зродились ми великої години"), видозміненого Олегом Скрипкою.


До того ж, на параді зіграють​ марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія Української Народної Республіки.

З'єднання Збройних сил одержать найменування на честь історичних українських формувань і військових діячів. 72-га окрема механізована бригада (омбр) стане імені Чорних запорожців - найкращого полку кінноти Армії УНР; 24-та омбр отримає ім'я короля Данила Галицького.

Відомо також про плани надати частинам імена полковника Армії УНР та засновника й провідника ОУН Євгена Коновальця та гетьмана Івана Виговського, який на чолі козацького війська розгромив московитів під Конотопом у 1659 році.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.