Збройні сили України переймають традиції Армії УНР та ОУН

У Збройних силах України запроваджують традиції спадкоємності з Армією Української Народної Республіки та ОУН.

Це випливає з репетиції параду до Дня Незалежності України, яка пройшла 4 серпня, передають "Тексти".

Під час параду пронесуть бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Цей стяг передав Національній гвардії України в 1992 році племінник Симона Петлюри, хорунжий Степан Скрипник (він же патріарх Мстислав), який служив у цій дивізії.

Нині прапор зберігається в Національному військово-історичному музеї України в Києві 

Своє почесне найменування дивізія, що брала участь у всіх найбільших військових операціях 1919-1920 років, одержала за стійкість у боях із Червоною армією за Вапнярку і Жмеринку влітку 1919 року.

Так само на параді можна буде побачити бойовий прапор 1-го українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького - першої національної української військової частини на Наддніпрянській Україні у ХХ ст.

 Богданівський прапор на параді в Києві в червні 1917 року

Війська маршируватимуть Хрещатиком під акомпанемент "Маршу українського війська" - варіанту "Маршу українських націоналістів" ("Зродились ми великої години"), видозміненого Олегом Скрипкою.


До того ж, на параді зіграють​ марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія Української Народної Республіки.

З'єднання Збройних сил одержать найменування на честь історичних українських формувань і військових діячів. 72-га окрема механізована бригада (омбр) стане імені Чорних запорожців - найкращого полку кінноти Армії УНР; 24-та омбр отримає ім'я короля Данила Галицького.

Відомо також про плани надати частинам імена полковника Армії УНР та засновника й провідника ОУН Євгена Коновальця та гетьмана Івана Виговського, який на чолі козацького війська розгромив московитів під Конотопом у 1659 році.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.