Відкрився найбільший портал про російську армію в Першій світовій війні. ФОТО, ВІДЕО

З’явився російський сайт "Пам’яті героїв Великої Війни 1914—1918", присвячений подіям і героям Першої світової війни.

На сайті доступні 2 278 000 записів на військовослужбовців Російської імператорської армії з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр.". Пошук можна здійснювати за багатьма параметрами: прізвище та ім’я, місце, дата народження, військова частина,  дата вступу на службу тощо.

 

Крім того, пошук можна здійснювати й по архівних документах, які опубліковані на сайті. Критерії пошуку: військова частина, бойова операція, хронологічні рамки або реквізити документа.

Документи походять із Російського державного військово-історичного архіву. Це листування з командирами військових частин стосовно подвигів солдатів, бойових дій російської армії, трофеїв, послужні списки солдатів і офіцерів, документи про нагородження тощо.

"Портал розроблено з урахуванням того, що сучасні користувачі, зазвичай, мають вельми куці відомості про своїх пращурів, які жили сто й більше років тому, і дозволяє відновлювати долі близьких за невеликою кількістю опосередкованих ознак. Так, якщо в користувача є труднощі в визначенні найменувань адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів початку ХХ століття, він може курсором миші виділити область пошуку на електронній географічній карті, а система автоматично відфільтрує результати запиту, в яких місцезнаходження історичних населених пунктів потраплятиме у вказану область", — зазначають автори сайта.

Відкривши розділ "Захоронення і меморіали", можна побачити список поховань солдатів Російської імператорської армії із докладними описати або ж переглянути їх у вигляді мапи.

 

У розділі "Про війну" наведено докладну хронологію перебігу Першої світової з описами найбільших битв; фотографії експонатів з Центрального музею Збройних сил РФ , які відображають період 1914—1918 років; оригінальні знімки та кінохроніку російської царської армії; малюнки, присвячені Першій світовій війні з Російського державного військово-історичного архіву.

Тут же можна переглянути біографії майже 100 найвідоміших полководців російської армії зокрема: Антона Денікіна, Лавра Корнілова, Абрама Драгомирова, Павла-Георга Ренненкампфа, Миколи Юденича  тощо.

Скан картки на пораненого бійця з "Картотеки Бюро з обліку втрат на фронтах Першої світової війни 1914—1918 рр." 

Серед них є й двоє майбутніх керівників українського війська: генерал-полковник Армії УНР Микола Юнаков і військовий міністр Армії Української Держави генеральний бунчужний Олександр Рагоза

Співтворцями порталу "Пам’яті героїв Великої війни 1914—1918 років" стали Міністерство оборони РФ, Федеральне архівне агентство і Російське історичне товариство. За словами авторів, це найбільше онлайн-зібрання інформації про участь Росії у Першій світовій війні. 

Відвідати сайт можна за посиланням.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.