На Караваєвих Дачах у Києві знесли найстаріший будинок під забудову. ФОТО

Забудовник зніс один з найстаріших будинків мікрорайону Караваєві дачі – дачу троюрідного брата російського адмірала Колчака по вулиці Польовій, 65.

 Про це повідомив мешканець Антон Осьмак у "Фейсбуці", передає "Українська правда. Київ".

"Його більше немає з нами! Це, мабуть, остання його прижиттєва фотка. Знята вона була 2 тижні тому. 15 липня. Я навіть зрадів – прибрали страшний вініл з фасаду. Нині – лише руїни",  написав Осьмак.

 Фото: ФБ Антон Осьмак

Він додав, що це був один з найстаріших будинків мікрорайону, зі своєю цікавою і досить складною історією.

"Це була остання будівля Караваєвих Дач 19 століття. Це був будинок Колчака (правда, не самого адмірала Колчака, а його брата). А тепер його немає. Історія міста знищується!",  написав Осьмак.

 Фото: ФБ Антон Осьмак

Згідно з інформаційним плакатом на паркані, на місці стародавнього будинку зводять житловий комплекс "Комфорт сіті". 

Примітно, що на сайті забудовника, вказується, що будинок на вулиці Польовій, 65 – був останнім з даних будинків 19 століття.

Скриншот з google/maps

"З дачних будинків зберігся лише маєток дворянина Колчака Михайла Дмитровича – троюрідного брата адмірала Колчака О.В. Маєток у с. Шулявщина Михайло Дмитрович Колчак відписав своїй дружині Ользі Володимирівні. Оскільки дочка Караваєва Ольга розпродавала землі батька в основному робітникам, сім’я Колчаків вирішили продати за символічну ціну свій маєток керуючому, за віддану службу їх родині. Будинку більше 100 років", – пише на своєму сайті забудовник.

На сайті також виклали документи про продаж маєтку у 1907 році, де вказане ім’я дворянки Ольги Колчак.  

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.