In memoriam. Помер 99-річний льотчик — учасник Битви за Британію

У Великій Британії у віці 99 років помер учасник "Битви за Британію".

Про це повідомляє "Бі-Бі-Сі" з посиланням на Меморіальний трест Битви за Британію.

Офіцер-льотчик Кеннет Естілл Вілкінсон народився 29 червня 1918 році в Берроу-ін-Фернесс. Призваний до війська 1 вересня 1939 року.

У жовтні 1940 року після проходження підготовки був приписаний до 616-ї, згодом 19-ї ескадрильї Королівських ВПС. Звільнився з військової служби в 1945 році.

У цивільному житті працював інженером-кошторисником. Одним із його проектів був залізничний вокзал Бірмінгем-Нью-стрит, що є найбільшим у м. Бірмінгемі. 

Вілкінсон біля свого винищувача "Спітфайєр". Фото: родина Вілкінсон.

За даними Меморіального тресту Битви за Британію, містер Вілкінсон був активним членом Асоціації льотчиків-винищувачів Битви за Британію (Battle of Britain Fighter Association)

У нього залишилися донька Пенні та онук Пірс.

Відставний полковник авіації Патрік Тутал повідомив, що Вілкінсон був "першим, хто приєднався до Асоціації в 1958 році". За  його словами, серед її членів було 10-ро людей у віці від 95 до 99 років.

Битва за Британію стала поворотним пунктом для Великої Британії в Другій світовій війні. Завдяки рішучій відсічі, яку дали Королівські ВПС німецькому наступові на морську оборону Англії, Німеччина змушена була скасувати свої плани вторгнення на острови.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.