Створено електронну мапу українських етнічних земель Любачівщини

Нова інтернет-мапа Любачівщини і трьох сусідніх повітів об’єднує населені пункти колишнього Львівського воєводства, які були населені українцями (до 1947 року).

Окрім Любачівського карта включає частину Яворівського, Рава-Руського та Сокальського повітів, які опинились за лінією Керзона. У сучасних кордонах карта охоплює Підкарпатське і Люблінське воєводства на території Республіки Польща. Ця мапа є продовженням проекту "LemkoLand. Beta 2.0".

 Для збільшення тиність тут. Щоб перейти до онлайн-карти, тисніть сюди.

"Створити на наповнювати мапу мене надихнули мої друзі лемки. Досить часто зустрічаючи нащадків вихідців з найзахіднішої частини Львівщини я помітив, що значна частина молоді не має уявлення, де знаходиться територія проживання їхніх предків і вважає, що це Лемківщина. Відтепер кожен охочий може ввести назву в пошуку на мапі і дізнатись про населений пункт предків, – розповідає координатор проекту Андрій Стадник, – Окрім цього це гарна можливість для знайомства вихідців з цієї території, які були депортовані, як в рамках обміну населенням, так і операції "Вісла".

За словами координатора, зараз триває наповнення карти. Зокрема, для частини сіл і міст уже наведено короткі факти про їхню історію, подекуди є фотографії, а також посилання на тексти в "Вікіпедії" чи інших джерелах.

"Оскільки в Вікіпедії дуже мало україномовних сторінок, присвячених Любачівщині, сподіваюся, що ця карта спонукатиме молодь до їх створення", – зазначив координатор.

ДОВІДКА:

Любачівщина –це територія в складі Республіки Польща, на якій здавна проживали українці. Походить від назви однойменного повіту.  Історичним центром вважається місто Любачів. Територія входила в склад Королівства Галичини та Володимирії а також Львівського воєводства (ІІ Річ Посполита).

За даними Володимира Кубійовича, до початку Другої світової війни в Любачівському повіті проживало 93 200 мешканців, з них 49 560 українців—греко-католиків (53,17 %), 13 555 українців—римо-католиків (14,54%), 20 265 поляків (21,74%), 240 польських колоністів міжвоєнного періоду (0,26%) і 9 235 євреїв (9,91%).

На сьогодні Любачівський повіт перебуває в складі Підкарпатського воєводства Республіки Польща. 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.