Комісія МОЗ знайшла архів каральної психіатрії у Дніпрі

Сьогодні комісія Міністерства охорони здоров’я під час перевірки психіатричної лікарні із суворим наглядом у м. Дніпрі знайшла архів медичних карток часів радянської "каральної психіатрії".

Про це повідомила міністр охорони здоров’я Уляна Супрун на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Пані мінiстр нагадала, що з 1968 по 1991 роки в цій психіатричній лікарні на примусовому лікуванні перебували дисиденти за сфабрикованим діагнозом "млява шизофренія"

Фото: ФБ Уляна Супрун

"…сьогодні комісія знайшла архів, який має пролити світло на те, яку категорію людей сюди відправляли - дисиденти, інакодумці, "критикани влади", які діагнози їм ставили? В яких умовах вони перебували? Яке отримували "лікування"? Всю цю інформацію містять медичні картки пацієнтів, які збереглися", — написала Супрун.

На фото з місця знахідки можна побачити історії хвороби відомих українських дисидентів Анатолія Лупиноса та Леоніда Плюща, а також листи від їх рідних.

Фото: ФБ Уляна Супрун

"Страшно уявити скільки доль як молох перемолола ця каральна машина. Це феномен "каральної психіатрії", коли наука стала на службу цілої каральної системи тоталітарної країни. СССР зник з карти світу, але його каральна система багато в чому збереглася до сьогодні. Наша ціль виправити цю історичну несправедливість.

Фактично, до цього моменту все, що ми знаємо про каральну психіатрію, скоріше базується на уявленнях та спогадах колишніх пацієнтів", — відзначала міністр.

Фото: ФБ Уляна Супрун

Комісія МОЗ вилучила ці архівні документи й передала експертно-перевіряльній комісії, яка має долучити їх до Національного архівного фонду Уркаїни. 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.