Книга про стосунки еліти, народу й держави в історії України вийде восени

Головний редактор газети "День" Лариса Івшина анонсувала вихід книги "Корона, або Спадщина Королівства Руського".

Нову книгу серії "Бібліотека газети "День" буде присвячено переосмисленню витоків і природи української державності.

"Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє "літочислення"? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у "права власності", – йдеться в анонсі.

Фото: газета "День"

На думку Лариси Івшиної, в Україні надто довго домінувала "народницька" історіографія, в якій не було місця шляхті й узагалі еліті. У "народницькому" історичному міфі таким людям щонайбільше відводилась роль антагоніста, якому протистояв пригноблений "народ" або клас "трудящих". Книга в найширшому історичному контексті розкриває проблему відповідальності еліти та народу.

"Книга "Корона, або Спадщина Королівства Руського" – це звернення до минулого з позиції сучасності. Це – матеріал для творення проекту майбутнього. Це – нагода для кожного громадянина усвідомити, що його участь в житті держави не обмежується лише виборами. Ваші стереотипи будуть зруйновані! Ви відчуєте свіжість і новизну нашої спільної історії. Висококласний колектив наших авторів провів колосальну роботу, щоб пролити трохи світла на її таємниці й ми будемо раді поділитися з читачами розкопаними скарбами", – обіцяє Івшина.

Презентація видання відбудеться на цьогорічному Форумі видавців у Львові. Поки триває передзамовлення книги, яке можна зробити тут.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.