Ізраїль узаконив відзначення Дня перемоги 9 травня

Ізраїльський Кнессет ухвалив закон про ввідзначення Дня перемоги над нацизмом 9 травня на державному рівні.

Про це повідомляє Front News International.

"У законопроекті сказано, що 9 травня святкуватимуть перемогу Союзників над нацистською Німеччиною. В армії та школах буде виділено години для вивчення теми перемоги над нацистами", – йдеться в повідомленні прес-службі Кнессету.

За словами одного з авторів закону, депутата Одеда Форера, закон виражає повагу до ветеранів армій Антигітлерівської коаліції за виконання їх громадянського обов’язку у своїх країнах.

Законодавчу ініцативу партії "Наш дім – Ізраїль", до якої належить і депутат Форер, підтримали одноголосно – 53 голоси "за".

"Сьогодні дуже важливий для мене день. Тепер ми можемо бути певні: пам’ять про перемогу над нацизмом, про подвиг євреїв, які билися на фронтах Другої світової війни, не буде втрачено назавжди. Для ветеранів, у тому числі тих, які живуть в Ізраїлі, ця дата – 9 травня має символічне значення. Нашим моральним обов’язком є віддати їм честь за спасіння людства від нацизму та увіковічити пам’ять про велику перемогу, яка для вреїв та Ізраїлю має особливе значення", – цитує Одеда Форера сайт newsru.co.il.

Нагадаємо, що в більшості країн Європи прийнято відзначати День перемоги над нацизмом (його ще називають Днем закінчення війни в Європі або Днем пам'яті та примирення) 8 травня. Святкування річниці цієї події 9 травня притаманне пострадянським країнам

Україна з 2015 року відзначає два свята: День пам'яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.