АНОНС: Фестиваль "Гетьманська слава" на честь Івана Мазепи в Коломаку

22 липня в селищі Коломак Харківської області відбудеться культурно-мистецький фестиваль "Гетьманська слава" та урочисте відкриття пам'ятника Іванові Мазепі з нагоди 330-річчя обрання його гетьманом.

Про це на своїй сторінці у "Фейсбуці" написав Віктор Козоріз, співголова Громадської ради з відзначення 330-річчя обрання Івана Мазепи гетьманом.

Урочисті заходи в Коломаці розпочнуться вже о 9.00 з молитви за гетьманом Мазепою, яка проходитиме у місцевій Свято-Воскресінській церкві. А об 11:00 у районному будинку культури розпочнуться різні культурно-просвітницькі заходи, в т. ч. виставка плакатів і картин, присвячених гетьману Мазепі, пересувна виставка Харківського історичного музею, презентація книжкової продукції тощо. 

 

Відкриття самого фестивалю відбудеться о 15.00 на місцевому стадіоні, а відкриття й освячення пам'ятника І. Мазепі заплановано на 18.00 (за київським часом).

Пам'ятник авторства скульптора С. Гурбанова уже встановлений на пагорбі в Коломаку.

О 20.30 на місцевому стадіоні розпочнеться прем'єра опери "Мазепа", в якій буде задіяно більше 200 артистів та обслуговуючого персоналу.

Організатори фестивалю подбали й про додаткове автобусне сполучення між Харковом та Коломаком. Також о 12.00 з Південного залізничного вокзалу Харкова до станції Коломак буде відправлятися додатковий дизель-потяг, яким можна буде дістатися й назад, до Харкова (виїзд о 23.30).

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.