У Рівному може постати пам'ятник польській поетесі родом із Києва

Ідеться про пам’ятний знак поетесі з трагічної долею Зузанні Гінчанці, що найкращі роки свого нетривалого життя (1917-1944) провела у Рівному.

Про це повідомляє "Радіо Трек".

Зузанна була єврейкою, писала польською мовою. Вона народилася в Києві, проте в ранньому віці переїхала до Рівного, де жила у бабусі Сари Гінзбург, що мала власний аптечний склад і кілька житлових кімнат у двоповерховому будинку на головній вулиці Рівного в районі міського ринку.

 Зузанна Гінчанка

Орієнтовно на місці, де розташовувався будинок бабусі талановитої поетеси, і має з’явитися пам’ятник Сарі Поліні Гінзбург (справжнє ім’я Гінчанки).

Ескізи майбутнього пам’ятного знаку Радіо Трек надав голова Культурно-просвітницького Центру імені Томаша Оскара Сосновського Ярослав Ковальчук, що звернувся до міської влади з ініціативою про появу пам’ятника у Рівному.

Ескіз, розроблений студентами та викладачами НУВГП, схвалила комісія у складі представників управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому, архітекторів, істориків, консула Республіки Польща у Луцьку.

Щоправда, Культурно-просвітницькому центру запропоновано розглянути варіант розміщення пам’ятника біля Залу органної музики в процесі реконструкції майдану Музики.

Ескіз пам’ятного знаку Гінчанці

Проте пан Ковальчук упевнений – пам’ятник має з’явитися саме на Театральній площі. Каже, польська сторона наполягатиме саме на цьому.

Про це, мовляв, говорили міський голова Володимир Хомко та Генконсул Польщі в Луцьку Веслав Мазур.

Ярослав Ковальчук впевнений, що пам’ятний знак привабить до Рівного туристів: не лише з Польщі, а й Ізраїлю, Австралії і буде не просто скульптурою поетеси, він ще й зображатиме музу. 

Адже в планах зробити її за зразком Шопенівських лавочок у Варшаві, на яких можна послухати уривки творів музиканта. За задумом у Рівному, так само натиснувши кнопку, можна буде послухати вірші Гінчанки івритом, польською, українською, англійською мовами.

Лист Рівненської міської ради про підтримку спорудження пам'ятника Зузанні Гінчанці

Щоправда, досі невідома вартість пам’ятного знаку та матеріал, з якого він виготовлятиметься. Все це нині обраховують фахівці.

Зузанна Гінчанка була розстріляна нацистами в Кракові у 27-річному віці і більш детально про долю поетеси, яка перші свої твори написала у Рівному та здобула тут перше визнання, можна дізнатися на сайті Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.