Верховна Рада прийняла за основу новий закон про реабілітованих

11 липня Верховна Рада України прийняла в першому читанні нову редакцію закону про реабілітацію жертв радянських репресій. У його назві буде вказано, що йдеться саме про репресії з боку "комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

У його назві буде вказано, що йдеться саме про репресії з боку "комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", передає "Лівий берег".

За відповідний законопроект №6574 проголосували 245 народних депутатів.

Законопроект встановлює, що формами репресій у 1917-1991 роках могли бути страта, позбавлення чи обмеження волі, примусове запроторення здорової людини в психіатричну лікарню, позбавлення громадянства, висилка, депортація, розкуркулення, експропріація майна, інтернування і т.ін.

Ознаками репресій у законі визначено факт звинувачення чи засудження: 

за статтями 57-64, 67, 68, 69-70, 71-73 Кримінального кодексу УРСР у редакції 1922 року;

ст. ст. 54 (1) -54 (6), 54 (7) -54 (14), ч.2 ст.58, ч.2 ст.58 (1), ст.67, ст.75 (1), ст.80, ч.1 ст.80 (1), ст.81, 85 (1), 110-114 Кримінального кодексу УРСР від 1927 року;

ст. ст. 56, 57, 58, 61, 62, 62 (1), а також ст.64 у частині участі в антирадянській організації, ст. 187 (1), ч.1 ст.187 (2) Кримінального кодексу УРСР від 1960 року;

ст. 7 Закону "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 1958 року;

ст. ст. 2-5, 8, 10, 12-14 Положення про злочини державні від 1927 року;

постановою ЦВК і РНК СРСР "Про заходи зміцнення соціалістичної перебудови сільського господарства в районах суцільної колективізації і боротьби з куркульством" від 1930 року;

постановою ЦВК і РНК СРСР "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності" від 1932 року (т.зв. "закон про три колоски") і цілої низки інших радянських документів.

Рішення про визнання особи реабілітованою або постраждалою від репресій ухвалюватимуть комісії з питань реабілітації. У комісію можуть звертатися репресована особа, її спадкоємці, будь-який член родини репресованого, омбудсман, Український інститут національної пам'яті, громадські організації, які працюють у сфері вивчення історії України 20 століття або допомагають жертвам репресій тоталітарних режимів.

Ухвалення нового закону обумовлене тим, що чинний документ не повною мірою охоплює категорії осіб, які були незаконно засуджені в роки існування комуністичного режиму за діяння, які не вважають злочинами в цивілізованому суспільстві.

Зокрема, чинний закон не дає право на реабілітацію особам, які були засуджені в позасудовому порядку. Також у ньому немає чітких визначень термінів і понять, які стосуються політичних репресій, мотивів репресій, позасудових органів і т. ін.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.