Спецпроект

Польський телеканал проілюстрував "геноцид поляків" знімком українських жертв. 18+

Польський телеканал "Хісторія" проілюстрував допис про польських жертв УПА фотографією вбитих українців.

11 липня в Польщі вперше відзначали "Національний день пам’яті жертв геноициду громадян Другої Речі Посполитої, здійсненого українськими націоналістами".

З цієї нагоди канал "Хісторія" (TVP "Historia") опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" допис, проілюструвавши його знімком, на якому зображені помордовані тіла людей. Однак тими людьми виявилися не поляки, а українці, вбиті польськими партизанами, передає "Газета виборча".

Ідеться про напад праворадикального формування Національні збройні сили (Narodowe Sily Zbrojne) на українське с. Верховина, що в Красноставському повіті Люблінського воєводства, 6 червня 1945 року.

Відповідно до польських даних, тоді загинуло 194 особи, зокрема: 45 чоловіків, решта – жінки та діти. Окрім того, нападники позабирали із собою одяг, білизну, взуття, сільськогосподарський інвентар, корів свиней і коней, що належали мешканцям Верховини.

Іще один приклад, як легко помилитися із верифікацією фотографії. Раніше вважалося, що на цьому фото - тіла інших загиблих у Верховині 6 червня 1945 року. Проте доктор Маріуш Заянчковський, автор дослідження "Українське підпілля на Люблінщині" доводить, що воно було зроблено в інший час, в іншому місці.  

Загоном командували Мечислав Паздзерський-"Шарий" та Станіслав Секула-"Сокул".

Згідно з радянськими даними, у Верховині загинуло 240 українців:

"...6 июня 1945 года Банда АК, возглавляемая Соколом, напала и полностью уничтожила украинское население в селе Верховины, Красноставского района, граничащего с Хелмским уездом; убила всех поголовно жителей, в том числе стариков и детей. 240 трупов зафиксировано только что выехавшими на место представителями. Сегодня, 7 июня, идут тяжелые бои в районе села Козиляны, Хелмского уезда. Банда насчитывает до 600 человек" (ЦДАГО України. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 4356. — Арк. 113—142).

Ще один ракурс результатів погрому українців у Верховині. Стоїть, імовірно, солдат комуністичного Народного Війська Польського, що належав до радянської комісії з розслідування злочину.

Причиною нападу було прагнення керівництва НЗС порушити перемир’я між іншою антикомуністичною організацією "Воля і незалежність" та Українською повстанською армією, каже польський історик Ґжеґож Мотика.

Крім того, додає він, на жорстокість акції міг вплинути той факт, що чимало бійців загону НЗС раніше служили в 27-ї Волинській дивізії Армії Крайової, родини яких постраждали від рук УПА на Волині.

Представник радянської комісії оглядає жертв масвого вбивства у Верховині 

Публікацію з помилковим фото передрукували також інші польські ЗМІ: Nasz Dziennik, Kresy24.pl, wPolityce і "Телевізія Польська" (TVP).

Фото: gazeta.pl

Кілька користувачів "Фейсбуку" вказали на помилку.

"На майбутнє раджу вам перевіряти історичні джерела перед їх публікацією, бо такими дописами ви доводите, що вас не можна сприймати  як поважну станцію". – написав один із них.

"Але це ж знімок злочину польських націоналістів з Національних збройних сил проти 196 українців у с. Верховина 6.06.1945 … Як так сталося, що TVP Historia зробила таку кардинальну помилку?", – дивується інший.

З головної "Фейсбук"-сторінки каналу "Хісторія" допис прибрали, однак його досі видно в інших розділах сторінки. Жодного спростування чи коментаря опубліковано не було. 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.