Спецпроект

АНОНС: Круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні" у Львові

17 липня Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи у співпраці з програмою “Єврейських студій” Українського Католицького Університету проведуть круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні: колективний портрет, мотивації, локальні особливості".

У наші дні одним з важливих викликів для українського суспільства залишається "подолання" складного минулого. Історія українсько-єврейських стосунків та колаборації у Голокості неєврейського населення в період нацистської окупації часто є предметом політичних дебатів, ідеологічних суперечок та інструменталізації, а не дискусій професійних істориків.

 

Тімоті Снайдер у своїй книзі "Чорна земля", розглядаючи ситуацію з погромами в Західній Україні влітку 1941 року, висловив думку про те, що велика частина українців, які брали участь в цих акціях в Галичині та на Волині були в 1939–1941 роках радянськими колаборантами.

До таких висновків він дійшов, дивлячись на події в цих регіонах через призму того, що він називає "подвійною окупацією". Йому опонує інший історик – Омер Бартов, який стверджує, що члени ОУН, як і ідеологія цієї партії, зіграли значну роль в розпалюванні антисемітських настроїв в Галичині та на Волині в 1941 р, а отже – спровокували і радикалізували погроми та подальші переслідування та вбивства євреїв в Україні.

Хто з них має рацію? Чи підходять схеми, запропоновані Снайдером чи Бартовим для регіонів центральної та східної України?

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для більшої ініціативи українських та зарубіжних дослідників з вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Микола Балабан – аспірант УКУ, досліджує історію Львова під час перших двох тижнів німецько–радянської війни.

Павел Маркевич – аспірант Ягеллонського університету, досліджує історію Українського Центрального Комітету у Кракові (1940-1945).

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, постдокторальний дослідник Університету імені Бен Гуріона у Негеві. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920-1940- х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни.

Андрій Усач – незалежний дослідник. Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератор: Василь Расевич – кандидат історичних наук, дослідник Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

В рамках заходу відбудеться лекція професора юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаго Йоханана Петровського-Штерна "Місцеве населення, колаборація та Голокост в Україні: новітня історіографія, перспективи розвідок".  

Понеділок, 17 липня, 16.00

Місце: Академічний корпусі Українського Католицького університету (Львів, вул. Козельницька 2а), ауд. 405.

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, програма "Єврейських студій" Українського Католицького університету.

Контактна інформація: Артем Харченко, +380975435364, ethnickh@gmail.com, https://ethnickh.wordpress.com

Вхід вільний.


 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.