Спецпроект

Хрест на честь рятівників поляків установили на місці пам'ятника УПА в Грушовичах. ФОТО

У селі Грушовичі поблизу Перемишля відновили металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА.

Однак тепер він присвячений українцям, які у 1943-45 роках рятували поляків від УПА, повідомляє портал новин Nowiny24.pl.

Як зазначає ZAXID.net, хрест встановили на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього раніше подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище. Місце освятили у п'ятницю, 7 липня.

Фото: Nowiny24 

Президент ультраправого Руху народового в Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа, що також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі заявив, що його організація не хотіла, аби хрест потрапив на брухт, чи у якесь негідне місце. "Ми вирішили, що пам'ятний хрест буде відновлений на честь українців, які, рятуючи поляків, загинули від рук УПА у 1943-45 роках", - повідомив Кульпа.

 Фото: Nowiny24

Також, за словами Марека Кульпи, комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

 Напис на таблиці: "Українцям, які на Волині та у Східній Галичині в 1943-1945 роках загинули від рук УПА, рятуючи поляків від знищення". Фото: Nowiny24

На церемонії відкриття історик Анджей Запаловський заявив, що люди повинні пам'ятати не тільки тих українців хто рятував, але й тих хто не погодився вбивати поляків. "У "Кресовій книзі справедливості" виданій Інститутом національної пам'яті ідентифіковані майже 3 тис. поляків, яких врятували українці. Більше чотирьох сотень українців загинули рятуючи поляків. А загалом ми знаємо імена 800 українців, які рятували поляків", - сказав він.

Подія відбувалася за підтримки місцевої влади. Війт гміни Стубно Януш Слабіцький заявив, що встановлення пам'ятного хреста у Грушовичах "може стати прикладом для інших гмін, які мають аналогічні проблеми" і закликав робити так як зробили у його гміні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.