Спецпроект

Хрест на честь рятівників поляків установили на місці пам'ятника УПА в Грушовичах. ФОТО

У селі Грушовичі поблизу Перемишля відновили металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА.

Однак тепер він присвячений українцям, які у 1943-45 роках рятували поляків від УПА, повідомляє портал новин Nowiny24.pl.

Як зазначає ZAXID.net, хрест встановили на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього раніше подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище. Місце освятили у п'ятницю, 7 липня.

Фото: Nowiny24 

Президент ультраправого Руху народового в Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа, що також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі заявив, що його організація не хотіла, аби хрест потрапив на брухт, чи у якесь негідне місце. "Ми вирішили, що пам'ятний хрест буде відновлений на честь українців, які, рятуючи поляків, загинули від рук УПА у 1943-45 роках", - повідомив Кульпа.

 Фото: Nowiny24

Також, за словами Марека Кульпи, комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

 Напис на таблиці: "Українцям, які на Волині та у Східній Галичині в 1943-1945 роках загинули від рук УПА, рятуючи поляків від знищення". Фото: Nowiny24

На церемонії відкриття історик Анджей Запаловський заявив, що люди повинні пам'ятати не тільки тих українців хто рятував, але й тих хто не погодився вбивати поляків. "У "Кресовій книзі справедливості" виданій Інститутом національної пам'яті ідентифіковані майже 3 тис. поляків, яких врятували українці. Більше чотирьох сотень українців загинули рятуючи поляків. А загалом ми знаємо імена 800 українців, які рятували поляків", - сказав він.

Подія відбувалася за підтримки місцевої влади. Війт гміни Стубно Януш Слабіцький заявив, що встановлення пам'ятного хреста у Грушовичах "може стати прикладом для інших гмін, які мають аналогічні проблеми" і закликав робити так як зробили у його гміні.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.