Спецпроект

Хрест на честь рятівників поляків установили на місці пам'ятника УПА в Грушовичах. ФОТО

У селі Грушовичі поблизу Перемишля відновили металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА.

Однак тепер він присвячений українцям, які у 1943-45 роках рятували поляків від УПА, повідомляє портал новин Nowiny24.pl.

Як зазначає ZAXID.net, хрест встановили на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього раніше подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище. Місце освятили у п'ятницю, 7 липня.

Фото: Nowiny24 

Президент ультраправого Руху народового в Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа, що також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі заявив, що його організація не хотіла, аби хрест потрапив на брухт, чи у якесь негідне місце. "Ми вирішили, що пам'ятний хрест буде відновлений на честь українців, які, рятуючи поляків, загинули від рук УПА у 1943-45 роках", - повідомив Кульпа.

 Фото: Nowiny24

Також, за словами Марека Кульпи, комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

 Напис на таблиці: "Українцям, які на Волині та у Східній Галичині в 1943-1945 роках загинули від рук УПА, рятуючи поляків від знищення". Фото: Nowiny24

На церемонії відкриття історик Анджей Запаловський заявив, що люди повинні пам'ятати не тільки тих українців хто рятував, але й тих хто не погодився вбивати поляків. "У "Кресовій книзі справедливості" виданій Інститутом національної пам'яті ідентифіковані майже 3 тис. поляків, яких врятували українці. Більше чотирьох сотень українців загинули рятуючи поляків. А загалом ми знаємо імена 800 українців, які рятували поляків", - сказав він.

Подія відбувалася за підтримки місцевої влади. Війт гміни Стубно Януш Слабіцький заявив, що встановлення пам'ятного хреста у Грушовичах "може стати прикладом для інших гмін, які мають аналогічні проблеми" і закликав робити так як зробили у його гміні.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.