Спецпроект

Польські націоналісти хочуть відновити хрест на могилі УПА у спотвореному вигляді

Металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля, встановлять знову. Це зроблять ті ж самі люди, які знесли український монумент, але тепер хрест матиме інше значення.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на польський сайт новин Nowiny24.pl.  5 липня портал повідомив, що ініціатори демонтажу пам’ятника тепер мають намір встановити хрест, який залишився від нього.

"Під час демонтажу хрест зазнав ушкоджень. Каміння, які падали пошкодили його. Хрест був відновлений і матиме нову функцію, яка поєднуватиме поляків і українців", - йдеться у повідомленні.

"Маємо намір повернути хрестові належний вигляд і відповідну роль. Хрест був відновлений. Він буде присвячений українцям, які не боялись рятувати поляків у 1944-43 роках від загибелі від рук УПА", - заявив Марек Кульпа.

Хрест встановлять на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього вже подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище.

Досі на хресті не було жодного напису. Однак тепер поляки мають намір встановити на ньому табличку із згаданим вище написом про українців, які нібито "рятували поляків від загибелі від рук УПА". Автором цього напису є відома польська дослідниця Волинської трагедії Ева Семашко.

"У момент, коли найважливіший символ християнства був вжитий для легітимізації злочинців з УПА у нелегальному увіковіченні, треба сказати, що це була то ганебна ситуація", - каже Марек Кульпа, який також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі.

Комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

Об'єднання українців Польщі заявило про свій протест з приводу демонтажу пам'ятника на кладовищі в Грушовичах. Організація назвала подію "черговою антиукраїнською провокацією".

Нагадаємо, 26 квітня, на місцевому кладовищі у селі Грушовичі поблизу Перемишля за підтримки місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, які загинули у боях в околицях Перемишля.

Роботи з демонтажу очолив президент ультраправого Руху народового у Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа. Монумент був зведений у 1994 році, але згодом поляки вирішили, що він встановлений незаконно і має бути знесений.

Також поляки вважають, що на місці, де раніше стояв пам'ятник не було поховань. Натомість ініціатори встановлення монументу заявляли, що у цьому місці поховано від 6 до 12 вояків УПА.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.