Спецпроект

Польські націоналісти хочуть відновити хрест на могилі УПА у спотвореному вигляді

Металевий хрест із демонтованого пам’ятника воїнам УПА в селі Грушовичі поблизу Перемишля, встановлять знову. Це зроблять ті ж самі люди, які знесли український монумент, але тепер хрест матиме інше значення.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на польський сайт новин Nowiny24.pl.  5 липня портал повідомив, що ініціатори демонтажу пам’ятника тепер мають намір встановити хрест, який залишився від нього.

"Під час демонтажу хрест зазнав ушкоджень. Каміння, які падали пошкодили його. Хрест був відновлений і матиме нову функцію, яка поєднуватиме поляків і українців", - йдеться у повідомленні.

"Маємо намір повернути хрестові належний вигляд і відповідну роль. Хрест був відновлений. Він буде присвячений українцям, які не боялись рятувати поляків у 1944-43 роках від загибелі від рук УПА", - заявив Марек Кульпа.

Хрест встановлять на тому ж місці, де раніше був пам’ятник воїнам УПА. Документи для цього вже подали до війта гміни Стубно на території якої розташоване кладовище.

Досі на хресті не було жодного напису. Однак тепер поляки мають намір встановити на ньому табличку із згаданим вище написом про українців, які нібито "рятували поляків від загибелі від рук УПА". Автором цього напису є відома польська дослідниця Волинської трагедії Ева Семашко.

"У момент, коли найважливіший символ християнства був вжитий для легітимізації злочинців з УПА у нелегальному увіковіченні, треба сказати, що це була то ганебна ситуація", - каже Марек Кульпа, який також є головою громадського комітету з демонтажу бандерівських увіковічнень у Польщі.

Комітет домагається демонтажу усіх поховань вояків УПА, які вважає незаконними у Підкарпатському воєводстві. За підрахунками комітету, таких увіковічнень у воєводстві є 28.

Об'єднання українців Польщі заявило про свій протест з приводу демонтажу пам'ятника на кладовищі в Грушовичах. Організація назвала подію "черговою антиукраїнською провокацією".

Нагадаємо, 26 квітня, на місцевому кладовищі у селі Грушовичі поблизу Перемишля за підтримки місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, які загинули у боях в околицях Перемишля.

Роботи з демонтажу очолив президент ультраправого Руху народового у Підкарпатському воєводстві Марек Кульпа. Монумент був зведений у 1994 році, але згодом поляки вирішили, що він встановлений незаконно і має бути знесений.

Також поляки вважають, що на місці, де раніше стояв пам'ятник не було поховань. Натомість ініціатори встановлення монументу заявляли, що у цьому місці поховано від 6 до 12 вояків УПА.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.