АНОНС: Ушанування 110-річчя Романа Шухевича в Історичному музеї. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

30 червня виповнюється 110 років від народження головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Цього дня й до 2 липня в Національному музеї історії України відбудеться низка заходів, які допоможуть усім краще зрозуміти цю непересічну особистість української історії.

У п`ятницю, 30 червня, в музеї відкривається до огляду виставка "Сила Волі", що присвячена чотирьом видатним провідникам українського національного визвольного руху ХХ ст., серед яких і Роман Шухевич. 

Презентація виставки спільно із Центром досліджень визвольного руху відбудеться у суботу, 1 липня, о 13.00.

Вхід на презентацію виставки вільний.

 

1 липня, субота, 

13.15, Лекція доктора гуманітарних наук, наукового співробітника Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького", наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху Олесі Ісаюк "Людська історія Романа Шухевича: що ви хотіли знати, та не знали, кого спитати".

14.00, Лекція Лесі Онишко, кандидата історичних наук, дослідниці історії українського національно-визвольного руху "Роман Шухевич та його зв'язкові"

Мова піде про роль у житті та смерті Романа Шухевича його зв’язкових Катерини Зарицької, Галини Дидик, Дарії Гусяк і Ольги Ільків, які налагоджували функціонування інформаційної служби, стежили за виконанням директив командира, виконували менеджерські функції, забезпечували головнокомандувача УПА надійними місцями постою.

16.00, Лекція Володимира Бірчака, історика, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху "Несподіваний Шухевич: рекламіст, бізнесмен, спортсмен, музикант".

Роман Шухевич походив із відомої родини, його дядько Степан був відомим адвокатом, сам Шухевич навчався в Данцигу і Львові на інженера, а також заочно в консерваторії.

Майбутній головнокомандувач УПА мав доволі прибутковий рекламний бізнес, був одружений зі справжньою красунею. Він міг спокійно жити й ні про що не хвилюватися, натомість обрав шлях визвольної боротьби, підпілля, жертовності.

Неділя, 2 липня, 14.00 

Лекція історика Ігоря Бігуна, наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху "Роман Шухевич - військовик, який зробив себе сам"

Ігор Бігун розкаже про перші кроки у військовій справі Романа Шухевича, його політичний та військовий вишкіл, бойове хрещення у боротьбі за Карпатську Україну, утворення батальйону "Нахтігаль" та легендарної УПА.

Вхід до музею - 30 грн.

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.