28 червня 1917

28 червня – 100 років першому українському уряду. ІНФОГРАФІКА

28 червня виповнюється сто років, як у 1917-му Центральна Рада створила свій виконавчий орган – Генеральний Секретаріат – перший уряд України. .

На нього покладалося втілення у життя головного постулату Першого універсалу, ухваленого кількома днями раніше: "Однині самі будемо творити наше життя", нагадує Український інститут національної пам'яті.

До компетенції Генерального Секретаріату передавалися справи внутрішні, фінансові, продовольчі, земельні, хліборобські, міжнаціональні та інші в межах України. До його першого складу увійшло 8 Генеральних секретарів і Генеральний писар (детальний склад уряду – за посиланням).

 

Середній вік членів уряду становив 36 років. Найстаршому – Генеральному секретарю освіти Іванові Стешенку виповнилося на той час 44 роки, а наймолодшому – Генеральному писареві Павлу Христюку – 27. Очолив уряд відомий тоді в українському середовищі письменник і політик Володимир Винниченко.

Як згадував Винниченко, в основі роботи першого уряду був не примус, а моральний авторитет і довіра людей.

 

Упродовж перших місяців Генеральний Секретаріат працював у будівлі Педагогічного музею, де також відбувалися засідання Центральної Ради (нині – Будинок вчителя по вул. Володимирській, 57).

Восени 1917-го уряд отримав у своє розпорядження вільні приміщення у готелі "Савой" на вул. Хрещатик, 38.

 

Цей будинок, як і більшість забудови центральної вулиці Києва, був підірваний енкаведистами у вересні 1941-го. Тепер на цьому місці розташована будівля Київської міської ради (Хрещатик, 36).

Із ухваленням Четвертого універсалу Центральної Ради, яким проголошувалась незалежність Української Народної Республіки, Генеральний Секретаріат змінив назву на Раду Народних Міністрів.

 

До 100-річчя першого уряду Український інститут національної пам’яті підготував соціальну рекламу, яку цими днями оприлюднюємо на інтернет-ресурсах УІНП.

Більше інформації про Українську революцію 19171921 – на сайті Інституту.

Інфографіка

Соціальна реклама

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.