На Київщині перепоховали червоноармійців, загиблих під час оборони Києва. ФОТО

22 червня, в день початку німецько-радянської війни, в с. Липівка Макарівського р-ну на Київщині відбулося перепоховання бійців Червоної армії, які полягли на цих землях улітку 1941 р.

Про це інформують "Макарівські вісті".

Захід організовано за ініціативи асоціації молодіжних пошукових об'єднань "Обеліск", ГО "Вертикаль", Макарівського районного Будинку культури, ТОВ "НВП "Аеротехніка – МЛТ" та редакції районного газети "Макарівські вісті".

Реконструктори, пошуківці та військовослужбовці, несучи в руках залишки бійців, пройшли ходою від церкви до братської могили.
Тут відбувся мітинг-реквієм.

Провести на вічний спокій героїв прийшли керівники району, ветерани Другої світової війни, ветерани Афганської війни, місцеві мешканці та гості села.

Фото: makvisti.com

Відкрила захід Лариса Міщенко – художній керівник Макарівського районного Будинку культури.

Представник АМПО "Обеліск" Ігор Слюсар, директор Макарівського районного історико-краєзнавчого музею Віталій Гедз та керівник історико-краєзнавчого клубу "Пошук" Роман Целованський у своїх виступах розповіли про події, що передували процесу перепоховання.

У квітні цього року поблизу с. Наливайківка представники пошукового загону ІКК "Пошук 171" знайшли рештки червоноармійців 171-ї та 81-ї стрілецьких дивізій.

Також до слова був запрошений Сергій Прокопенко, онук одного з ідентифікованих загиблих – Івана Курішка. Він розповів історію своєї родини та про те, що вже ніхто навіть і не сподівався колись отримати відомості про діда Івана.

Ветеран Другої світової війни Вацлав Янковський та в.о. Липівського сільського голови Юлія Лозко подякували пошуківцям за проведену роботу і побажали не зупинятися на досягнутому.

Далі присутні вшанували всіх полеглих у роки Другої світової війни хвилиною мовчання.

Насамкінець, під салют реконструкторів залишки бійців були перенесені до братської могили. .



"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.