Хворий аргентинець почав розповідати, що він – Гітлер. ФОТО

У невеличкому містечку Сальта на заході Аргентини знайшовся чоловік, який називає себе диктатором Адольфом Гітлером, який останні 70 років переховувався

Про це пише "ГалІнфо".

Чоловік розповідає, що прибув у 1945 в Аргентину з документами на Германа Гантерберга, які начебто підробили працівники гестапо. Дідусь, якому сьогодні мало би бути під 128 років, пояснив, що вирішив "вийти з тіні" через те, що ізраїльські спецслужби припинили переслідувати нацистів.

"Мене звинуватили у безлічі злочинів, яких я ніколи не робив. Через це я витратив більш ніж половину життя, ховаючись від євреїв. Тому я вже покараний", – сказав він.

 

Чоловік також планує видати власну біографію вже до вересня цього року, аби відновити репутацію.

"Мене показали поганим хлопцем, бо ми програли війну", – вважає мешканець Аргентини.

У той же час дружина Германа (справжнє ім'я чоловіка) Анджела Мартінез, якій 55 років, вважає, що її коханий страждає від слабоумства, оскільки раніше заяв про Гітлера він не робив. Вперше аргентинець "розкрив таємницю" 2 роки тому. Саме тоді у нього почали проявлятися перші ознаки хвороби Альцгеймера.

 

"Інколи він забував, хто я і де він є. Він говорив про євреїв та про демонів", – ділиться жінка.

У той же час, вона не виключає, що чоловік у юності був нацистом, тому, ймовірно, він страждає від відчуття провини.

Відзначимо, що теорія про втечу Гітлера до Америки не є новою: кілька років тому двоє британських істориків Данстан та Уільямс провели розслідування, за яким фюрер начебто втік з коханкою до Патагонії.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.