Генеалогічна база на мешканців України в 1650–1920 роках відкрилася в Інтернеті

Почала діяти найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками, – pra.in.ua.

Станом на червень 2017 року база проекту нараховує 2,5 млн осіб, ідеться в повідомленні на сайті проекту. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році – сягне 4 млн.

Доступ до бази є безкоштовним. Всі витрати на створення порталу, його адміністрування, технічну підтримку, розвиток, роботи з індексації документів та наповнення бази здійснюються виключно за рахунок пожертв зі сторони користувачів сайта.

Фото: www.facebook.com/prainua 

Сайт інтерактивний. Користувач може додавати в базу свою власну інформацію, або редагувати існуючі записи. Існує можливість будувати своє генеалогічне дерево.

Розроблена програмістами система "pra analytics" щодня зіставлятиме оновлення бази проекту з родоводом користувача і в випадку знаходження потенційних зав’язків повідомлятиме його про це (цей функціонал запрацює у липні 2017 року).

"Окрім безкоштовного доступу до бази (навігація передабачає пошук за прізвищем, діапазоном дат, регіоном, по мапі тощо), ми створили розділ для волонтерів. Для них на сайті викладена перша порція з ще не опрацьованих сканів та фотокопій. Наступні порції будуть викладатися що 2-3 тижні.

Кожен відвідувач при реєстрації отримує власний профіль і можливість створення родового дерева. Наша система автоматично аналізуватиме введені вами дані і у випадку співпадіння пропонуватиме варіанти розширення родоводу (ця система наразі ще тестується і ми очікуємо, що в липні вона запрацює для усіх користувачів)", – повідомляють на сторінці проекту у "Фейсбуці".

На даний момент при формуванні бази з-поміж інших джерел можна виділити наступні:

  • Метричні книги та Сповідальні розписи, як православні, так і католицькі, а також чеських і німецьких колоністів (роботи тривають)
  • Списки виборців у Сейм по західноукраїнських областях (опрацьовано три гміни, у планах опрацювати усі).
  • Присяжні списки мешканців Поділля та Волині 1793 року
  • Присяжні списки 1654 року (роботи тривають)
  • Списки втрат вояків Австро-Угорської Армії з Галичини (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Російської армії Першої світової (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Списки вояків Червоної армії, редакції 1926 року
  • Списки вояків Радянсько-Фінської війни з України
  • Єпархіальні відомості Волинської і Подільської губернії, а також ""Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии"
  • Воєводські вісники (Волинський, Львівський, Тернопільський, Станіславський)
  • В’язні концтаборів (Талергоф, радянські полонені, Береза Картузька тощо)
  • Списки репресованих (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні книги міст кінця. XIX – поч. XX століття (опрацьовано частково, роботи тривають)
  • Адресні та Пам’ятні книги губерній, що охоплювали терени сучасної України (опрацьовано частково, роботи тривають)

Дані внесені користувачами сайту та волонтерами. У планах керівників проекту – розпочати найближчим часом опрацювання таких джерел:

  • Перепис населення Київської губернії 1897 року.
  • Румянцевський опис Малоросії.

Команда проекту обіцяє, що ще принаймні два наступні тижні сайт працюватиме в режимі бета-тестування. Тому всі зауваження та виявлені неполадки просять надсилати на поштову скриньку support@runsite.com.ua.

Крім того, анонсують, що впродовж кількох наступних місяців на сайті також запрацює функція обміну повідомленням, версія бази латинкою та ще декілька корисних  ідей.

Перейти до проекту можна за посиланням.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.