Про це пише ГО "Національний центр правозахисту" на своєму сайті. Організація знайшла мешканця Києва, "права та свободи якого порушили противники перейменування проспекту", від імені якого й подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, зокрема, зазначено:
- Скаржник проживає на проспекті Ватутіна в м. Києві, а отже всі питання, що до перейменування, проспекту, прямо впливають на його права.
- У попередньому судовому засіданні не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів. Позивачами, не надано доказів в обґрунтування клопотання.
- Аналогічних висновків дійшов Окружний адміністративний суд міста Києва, відмовляючи в задоволенні клопотання 8 серпня 2016 року, та яку підтримав Київський апеляційний адміністративний суд, відмовивши в задоволенні апеляційної скарги позивачів [у справі перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери - ІП].
- Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.
- Крім того, самі вимоги мають ґрунтуватися на нормах права: ні Закон України ні Регламент Київської міськради не передбачає "подавати на підпис рішення сесії депутатів Київської міської ради". Якщо рішення Київради у п’ятиденний строк з моменту його прийняття не зупинене Київським міським головою, рішення протягом двадцяти днів з моменту його прийняття Київрадою підписується Київським міським головою та оприлюднюється не пізніше тридцяти днів з моменту його прийняття на офіційному веб-сайті Київради (www.kmr.gov.ua).
- Нормами права не передбачено процедуру передачі на підпис кому-небудь рішення сесії Київської міської ради, а лише порядок його підписання Київським Міським Головою, що не є стороною справи, і суд не розглядав клопотання про заборону Київському міському голові підписувати рішення сесії міською ради.
- Вчиняти дії по підписанню та оприлюдненню рішенні сесії депутатів Київради відноситься до повноважень Київського міського голови, що є окремим суб’єктом владних повноважень на не є відповідачем по справі як Київській міський голова.
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
Нагадаємо, 1 червня 69 депутатів Київської міської ради проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватуніна на проспект Романа Шухевича.
13 червня окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради. Позов подали дві громадські організації: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група".
Секретар Київської міської ради Володимир Прокопів заявив, що рішення про перейменування вже підписане мером Києва Віталієм Кличком, і всі наступні перейменування можливі тільки через нове рішення міської ради.