Оголошено результати ЗНО з історії України

Український центр оцінювання якості освіти оголосив результати зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, яке абітурієнти складали 2 червня.

Про це повідомляє портал Osvita.ua.

Тест з історії України містив 60 завдань, за правильне виконання яких учасник мав можливість отримати 94 тестових бали.

Пороговий бал "склав/не склав" для тесту ЗНО з історії України встановлений експертною комісією на рівні 27 тестових балів.

В основу визначення рейтингу кожного абітурієнта покладено його результати, обраховані на основі загальної суми тестових балів. Результати будуть вказані в інформаційних картках до сертифікатів ЗНО, що кожен учасник тестування зможе роздрукувати з власної інформаційної сторінки на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Усі учасники, які подолали встановлений експертами бар’єр, отримали рейтингову оцінку, що визначена за шкалою від 100 до 200 балів. Отриманий результат тестування учасники ЗНО зможуть використовувати під час вступної кампанії до вищих навчальних закладів.

Таблиця переведення тестових балів з історії України у 200-бальну шкалу

Оскільки результати частини тесту зовнішнього оцінювання з історії України можуть бути враховані як державна підсумкова атестація за шкільний курс з історії України, УЦОЯО склав та затвердив окрему таблицю переведення тестових балів у шкалу 1-12 балів.

Учасники тестування поточного року зможуть ознайомитись зі скан-копіями своїх бланків відповідей. Бланки відповідей будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників.

Таблиця переведення тестових балів з історії України у шкалу 1-12 балів

Також у випадку сумнівів щодо об’єктивності визначених результатів учасник тестування має право подати апеляційну заяву, надіславши її поштою на адресу Українського центру оцінювання якості освіти протягом 5 календарних днів з моменту оголошення результатів тестування.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.