З'явився текст нового законопроекту про реабілітацію жертв репресій. ІНФОГРАФІКА

На сайті Верховної Ради України оприлюднили текст і пояснювальну записку до проекту закону про вдосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного режиму.

Як зазначається, розробив новий законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (№ 6574 від 09.06.2017) Український інститут національної пам’яті розроблено.

Що нового несе законопроект у порівнянні з чинним законом. Щоб збільшити, натиніть тут

"До тепер в Україні є чинним закон про реабілітацію ухвалений ще в час існування СРСР. Тому значна частина тих, хто потрапили під жорна репресій комуністичного режиму досі формально вважаються злочинцями. Наш законопроект суттєво розширює коло осіб, які підпадають під реабілітацію. Зокрема,  в ньому прописана автоматична реабілітація осіб, які були покарані позасудовими  органами ("двійками", "трійками", особливими нарадами тощо).

Право на реабілітацію отримають ті, хто зі зброєю в руках боровся  за незалежність України, був ув’язнений, примусово поміщений у психіатричний заклад, трудову армію, позбавлений майна через "експропріацію" чи "розкуркулення", - пояснив новели законопроекту голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Що нового несе законопроект у порівнянні з чинним законом. Щоб збільшити, натиніть тут.  

Окрім того, відзначив він, вводиться категорія особи потерпілої від репресій - родичів  людини, що була репресована комуністичним режимом.

Також, запропонована нова процедура реабілітації, яка максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи - це комісії при обласних державних адміністраціях.

Ухвалення цього законопроекту стане важливим кроком на шляху до відновлення справедливості щодо жертв комуністичного  режиму та подальшої трансформації України у демократичну правову державу, вважають в Інституті.

Як повідомлялося, згаданий законопроект зареєстрували в парламенті 9 червня.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.