Футбольний клуб "Іллічівець" змінив назву на виконання декомунізації

Футбольний клуб "Іллічівець" офіційно змінив назву на "Маріуполь".

Про це повідомляє сайт "Чемпіон" з посиланням на офіційний сайт клубу.

За назву Маріуполь раніше проголосували вболівальники на офіційному сайті клубу і міському порталі Маріуполя.

Після перейменування клуб запропонував фанатам вибрати нову емблему з трьох варіантів. 

Світлина з сайту ФК "Маріуполь" 

Нагадаємо, протягом свого існування клуб мав такі назви:

  • 1936–1937: Завод ім. Ілліча
  • 1938–1948: "Сталь"
  • 1949–1958: "Металург"
  • 1959–1960: "Авангард"
  • 1961–1964: "Азовсталь"
  • 1966–1970: "Азовець"
  • 1971–1973: "Металург"
  • 1974–1975: "Локомотив"
  • 1976–1992: "Новатор"
  • 1992–1996: "Азовець"
  • 1996–2002: "Металург".

Назву "Іллічівець" команда одержала в 2002 році на честь свого генерального спонсора - Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.