Суд призупинив рішення Київради назвати проспект іменем Шухевича

Окружний адміністративний суд Києва заборонив Київській міській раді подавати на підпис меру й публікувати рішення про перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у справі позову до Київради.

Копію ухвали суду опублікувала на своїй сторінці у "Фейсбуці" Олена Бережна, директор ГО "Інститут правової політики й соціального захисту", що представляє позивача.

Позов до міської ради подали дві ГО: "Антифашистська правозахисна ліга" та "Єврейська правозахисна група". За даними "Дзеркала тижня", керівниками другої є колишній депутат від Партії регіонів Ірина Бережна та її мати Олена Бережна.

 


"Прийнята ухвала не свідчить про те, що суд погодився із позовними вимогами чи вже прийняв рішення їх задовольнити. Це так зване "забезпечення адміністративного позову", тобто кроки, вжиті судом на час, поки він буде розглядати справу по суті... Незрозуміло, яким чином рішення Київради про перейменування однієї з вулиць міста може становити "очевидну небезпеку" порушення прав чи інтересів позивачів  громадських організацій. Прийняття рішення здійснювалося за процедурою, визначеною законом: було проведено громадське обговорення (на якому більшість підтримала перейменування), проект рішення розглядався комісією з питань найменувань та профільними комісіями Київради. За рішення проголосувала більшість депутатів ради. Отже, потрібно дочекатися повного тексту ухвали (суд має її скласти не пізніше 5 днів)", — написав з цього приводу Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці". 

Як стало відомо "Історичній правді", позивачі обґрунтовували свій позов тим, що "Роман Шухевич та Степан Бандера ніколи не мешкали у місті Києві, не мали ніяких справ у цьому місті, тому Відповідач в порушення Закону України "Про географічні назви" здійснив неправомірні дії".

Крім того, в тексті адміністративного позову вказано, що "Відповідач сприяє наполегливим спробам викривлення нашої спільної історії, що натепер спостерігаються з боку Українського інституту національної пам’яті (УІНП), інших організацій та ряду ЗМІ, які намагаються стерти із нашої спільної історії трагічні сторінки, пов’язані зокрема з антисемітською діяльністю Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА) та її лідерів". 

"Антисемітська спрямованість цієї діяльності,  йдеться далі,  сприяла загибелі тисяч українських євреїв і є доведеним історичним фактом, підтвердженим безліччю свідоцтв, документів, досліджень, в тому числі загальновідомих / загальнодоступних. Спроби переписати історію, замовчування та заперечення антисемітської спрямованості ідеології і практики цих організацій є нічим іншим, як образою пам’яті понад одного мільйона євреїв, знищених в Україні нацистами та місцевими колаборантами, і, більш того,  запереченням Голокосту".

Нагадаємо, 1 червня 69 депутатів Київської міської ради проголосували за перейменування проспекту Генерала Ватуніна на проспект Романа Шухевича. Проспект переходить у проспект Степана Бандери, який одержав свою назву 7 липня 2016 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.