У Подільську на Одещині демонтували пам'ятник Котовському. ФОТО, ВІДЕО

В ніч із 9 на 10 червня в місті Подільську (колишньому Котовську) Одеської області демонтували пам'ятник червоному комкору та радянській іконі Громадянської війни Григорію Котовському.

Про це повідомляє "Український тиждень" із посиланням на місцеві ЗМІ.

За словами джерела в Подільській міськраді, масивний монумент, що стояв у центральній частині міста, біля будівлі залізничного вокзалу, знесли вночі.

 

"Кажуть, така вказівка надійшла від керівництва, оскільки в найближчі дні до Подільська приїде новий голова Одеської обласної державної адміністрації Степанов. Може виникнути питання про невиконання "Закону про декомунізацію", — сказало джерело.

Крім того, в Подільську залишається в занедбаному стані мавзолей Котовського — один з трьох на території пострадянського простору (два інших — загальновідомий Володимира Леніна в Москві, а також медика Миколи Пирогова у Вінниці).

У вересні 2016-го депутати міської ради Подільська ухвалили рішення поховати останки Григорія Котовського, які зберігаються в мавзолеї в центрі міста. Прах Котовського мали перенести на міське кладовище №1, проте рішення досі не виконане.

Котовськ перейменували на Подільськ разом із низкою населених пунктів у 18 областях 12 травня 2016 року в рамках декомунізації.

Дивіться також:

Базарська трагедія. Котовський і червоні проти петлюрівців

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.